Please note, this is an approximate translation provided by Google Translate

Нова якість української дипломатії.

Українська

На наших очах народжується нова Україна. Ми є і свідками і учасниками цього історичного феномену. Не кожному поколінню випадає така доля,сповнена неймовірних ризиків, труднощів, сподівань і реальних звершень. В авангарді цього тренду наші доблесні Збройні Сили, всі силові структури, всі державні і громадянські інститути, дії яких з'єднала єдина мета - розбити ворога, запроторити туди, звідки виліз, досягти Свята Перемоги. 

Як колись писав легендарний О.Довженко "Україна в огні", так і сьогодні наша держава в полум'ї священного гніву до агресора, до його ницих планів поставити українську громаду на коліна, "обнулити нашу ідентичність". Нічого не вийде! Перепрошую, вийде, але з точністю до навпаки. Це - аксіома.
Народжується нова Україна. Наповнюється новим змістом, новою якістю робота всієї державної системи в співпраці з громадянським суспільством. З'являються такі риси в їх діяльності, про які рік, два, тим паче 10 тому не можна було б   навіть мріяти, що вони органічно можуть вплестись в українську дійсність.
Я, наприклад, не можу собі уявити, як дипломат-практик, що ще в недалекому минулому могла б виникнути така ситуація, коли наш Посол у вагомій закордонній державі, скажімо Німеччині, почувши щось несуразне на адресу України під час зустрічі з одним із топових державних діячів, дозволив би, як це зробив А.Мельник в Берліні, миттєво відреагувати, рішуче поставити  свого співрозмовника на місце і більш того, і це саме головне і вагоме! негайно, без консультації з Центром засудити неадеквата в публічному просторі. Той же Посол Андрій Мельник, достойно захищаючи інтереси України в цій провідній державі ЄС, сміливо вступив в полеміку із президентом цієї країни і цю полеміку виграв. Сьогодні сам пан Франк-Вальтер Штайнмаєр визнав свої помилки,  на які наш Посол справедливо вказував і що складало суть тієї дискусії. (Такі політичні хитання у вирішальній для України та й всієї Європи час стали основною причиною у відмові провести зустріч Штайнмаєра з главою нашої держави. У нас війна. і часу для простих протокольних зустрічей у нашого Президента немає!)
Формула Штайнмаєра, як взірець хибного курсу ряду інших керівників країн ЄС, які своїми наївними, романтично-ідеалістичними підходами до кремля тільки розбестили агресора, довели його до межі вседозволеності, яку він швиденько перескочив і розпочав справжню бійню на території сусідньої країни, стала, сподіваюсь, останньою спробою  цієї політики "дитячих" ілюзій. Після серпневих подій 2008 р. в Грузії хто потурав і фактино сприяв будівництву "Північному Потоку І" і навіть після кримської наруги над міжнародним правом і початку локальних військових дій в Україні в 2014 р., хто відкрив двері для "Північного Потоку ІІ", хто заколисував себе думкою, що з потенційним вбивцею можна полюбовно домовитись? За ці, та подібні помилки ряду європейських лідерів сьогодні розплачуємось ми, сьогодні ми рятуємо Європу, яка після Бучі, Маріуполя, Харкова... нарешті прокинулась (та частина її, яка була в заспокійливій дрімоті) і стала розуміти що до чого. 
Українська дипломатія від самого початку (я маю на увазі 1991 р.) була досить ефективною, високопрофесійною, патріотичною. 30 минулих років її діяльності - незаперечне тому підтвердження. Але при цьому, як і держава в цілому, вона була надто тихою, надто обережною, надто делікатною.
Імпульс формуванню нової української дипломатії, безумовно, дав наш Президент В.Зеленський. Не тільки неймовірна інтенсивність зустрічей з лідерами європейських і позаєвропейських держав, виступи в парламентах десятків країн світу, сприяння у формуванні могутньої міжнародної коаліції, яка ефективно допомагає нам руйнувати загарбницькі плани ворога, все це - незаперечна дипломатична заслуга в тім числі і глави держави. І справа, звичайно, не тільки в кількості зустрічей, виступів за кордоном, загальному обсязі зовнішньополітичних  дій на найвищому рівні , а в змісті цієї роботи. 
Виступаючи перед парламентами європейських країн, глава держави називає речі своїми іменами, відкидає почуття меншовартості в розмовах з європейськими лідерами, сміливо вказує на ті свідомі чи несвідомі помилки, які вони вчинили і, які привели до трагічних подій сьогодення. Все це робиться дуже гідно, виважено, аргументовано і тому з ним погоджуються, тому його поважають, тому йому довіряють. Саме така дипломатія  - наступальна, без споглядень на авторитети та традиційні штампи, що є країни так званої  класичної демократії, які ніби  трішечки щось більше знають від нас і стала обличчям і самого МЗС України і Офісу Президента (тієї частини  яка переймається зовнішньополітичною діяльністю) і самого глави Держави. Поскільки як для них, так і для всіх нас авторитетом є тільки одна субстанція, це - держава України, її національні інтереси, її поточні проблеми, які потрібно вирішувати саме зараз і негайно. Як самостійно, так і з партнерами, які це роблять в співпраці з нами залюбки, або з тими, які потенційно це можуть зробити , але в силу різних причин коливаються, тому їх потрібно дипломатично схилити до цього, а ті, які ставляться до нас негативно повинні негайно відчути всю силу нашої дипломатичної відсічі. Щоб мало не здалось! 
Ось це і є суть нової якості нашої дипломатії, яка поряд із ЗСУ робить все можливе і неможливе, щоб ми якомога швидше прокинулись ранком того дня, який увійде в історію Днем Перемоги!
                                                                                                                     
       Борис Гуменюк,
       доктор історичних наук, професор, Надзвичайний та Повноважний Посол, 
       член Української асоціації зовнішньої політики

Поділитися

Коментар