Заява Генерального секретаря ООН про його готовність особисто відвідати Київ і Москву залишилась, на загал, малопоміченою. Та це й не дивно. Сьогодні ООН, зокрема її Генсек, перебувають на маргінезі суспільної уваги через їхню мляву реакцію на розв’язану Росією війну проти України. Окремі сплески активності в Генасамблеї і Радбезі, збурені зусиллями нашого постпреда Сергія Кислиці, є швидше винятками, які лише підтверджують загальне правило. А сама пропозиція виглядає явно запізнілою. Проте, очевидно, що крига скресла. Вперше Генсек, хоча і завуальовано, але фактично запропонував свої посередницькі послуги для припинення агресії Росії. Певною мірою, цьому сприяла позиція оонівських старожилів, як українських дипломатів з багаторічним досвідом, так і низки високопоставлених міжнародних чиновників. Вони публічно закликали Генерального секретаря Гуттереша здійснити ряд першочергових кроків, передбачених Статутом ООН, з метою надання адекватної відповіді на зухвалу агресію проти суверенітету і територіальної цілісності України - однієї з держав-засновниць цієї організації.

Переконаний, що Україна повинна позитивно відреагувати на таку пропозицію Генерального секретаря і, незалежно від реакції Росії, офіційно запросити його відвідати Київ. Це, серед іншого, стане потужним сигналом  «оонівському болоту», яке, на жаль існує в організації, зайняти чітку позицію і стати на бік справедливості і права у війні, розв’язаній Росією.

Попри справедливу критику діяльності ООН останнім часом, миротворчий потенціал цієї організації, передусім її Генерального секретаря, далеко не вичерпаний. Для задіяння інституту  «добрих послуг», йому не потрібна згода усіх постійних членів Ради Безпеки. І право вето тут не працює. Потрібна лише політична воля і усвідомлення своєї ролі в реалізації головної мети ООН – врятувати прийдешні покоління від лиха війни. Як свого часу діяв Даг Хаммаршельд, який, у важкі періоди кривавих збройних конфліктів не ховався за спинами постійних членів Радбезу, а завжди демонстрував свої лідерські якості. За що і віддав своє життя.

Україна разом зі своїми друзями і союзниками в ООН повинна скористатися пропозицією Генерального секретаря для більш активного залучення ООН до спільних зусиль, які демонструє світ у протидії агресору.

В.Хандогій,

Президент Української асоціації зовнішньої політики,

Надзвичайний і Повноважний Посол