У 1999 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 25 листопада Міжнародним днем боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок й запропонувала урядам, міжнародним і неурядовим організаціям проводити в цей день заходи, спрямовані на привернення уваги громадськості до цієї проблеми. Дата 25 листопада була вибрана в пам’ять про сестер Мірабаль – політичних активісток, забитих до смерті палицями таємною поліцією за наказом диктатора Домініканської Республіки Рафаеля Трухільо в 1960 році. ООН зазначає, що жінки і дівчатка піддаються насильству, як у мирний час, так і під час збройних конфліктів – з боку держави, суспільства, родичів. Насильство щодо жінок не обмежене рамками будь-якої конкретної політичної або економічної системи. Воно існує в будь-якій країні, не визнає кордонів матеріального добробуту, раси і культури. Структури домінування, на яких ґрунтується насильство, глибоко вкорінені в суспільстві. Досвід або загроза насильства повсюдно перешкоджають жінкам в повній мірі здійснювати свої права людини і користуватися ними. Саме тому жінки об’єднуються, щоб протистояти цій проблемі. Згідно з даними Фонду народонаселення ООН, в Україні фізичному насильству піддаються 4 млн жінок, а сексуальному – 1,8 млн. Утім, реальна кількість постраждалих значно вища, оскільки потерпілі часто не повідомляють про те, що зазнали насильства. Цього року широкого розголосу набула всеукраїнська соціальна флешмоб-акція щодо проблеми гендерно зумовленого насильства #‎яНеБоюсьСказати, розпочата громадською активісткою і журналісткою Анастасією Мельниченко у соціальній мережі Facebook. Подібні акції час від часу відбуваються в інших країнах та в світі. Наприклад, відома акція Міжнародний флешмоб проти насильства над представницями жіночої статі, що проходила під хештегом ‪#‎RedMyLips – жінки фарбували губи червоної помадою, та розміщували свою фотографію у соціальні мережі.