Не перемога і не поразка
Це не перемога, як стверджує МЗС України, але, на щастя, і не поразка. Половинчате проміжне рішення Міжнародного Суду ООН не в останню чергу стало наслідком відсутності у вітчизняної дипломатії цілісної позовної стратегії, коли в одну позовну заяву, керуючись бажанням отримати все і одразу, "втиснули" дві ситуації з різною правовою кваліфікацією. Неодноразово протягом останніх років доводилось застерігати МЗС від пакетного підходу по Криму і Донбасу при формулюванні позовів до міжнародних судових інстанцій. Адже з міжнародно-правової точки зору, ситуація з Кримом простіша, тому саме на цьому напрямку варто було сконцентрувати зусилля для отримання прийнятних результатів. Не зайвим, до речі, було б посилення позову про порушення Росією Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації позовом про порушення Конвенції по морському праву, оскільки обидва документи прив'язані до кримської проблематики, але цього не було зроблено. Натомість питання порушення Росією Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму виявилось надто складним і суперечливим для Міжнародного Суду ООН. Як наслідок, у тимчасових позовних вимогах по цій Конвенції Україні відмовлено. Можна, таким чином, констатувати, шо у даному випадку українською владою допущено очевидний "фальстарт".
Слід враховувати, що хоча рішення Міжнародного Суду ООН стосуються виключно тимчасових заходів і попереду слухання по суті, вони є серйозним індикатором ставлення Суду до справи в цілому. Тому певні прогнозні оцінки щодо остаточної ухвали можна робити вже зараз і вони, на жаль, не до кінця сприятливі для нашої держави.
Важливо разом з тим зазначити, що рішення Міжнародного Суду ООН на будь-якому етапі слухань є юридично зобов'язуючими. Тому в разі їх невиконання Україна матиме додаткові підстави вимагати посилення санкцій щодо Росії.
Нарешті рішення Міжнародного Суду ООН, які зобов'язують Росію припинити переслідування Меджлісу кримськотатарського народу, а також відновити функціонування українських шкіл у Криму, мають суттєво посилити наші позиції в Генеральній Асамблеї ООН, де ці питання стоять на порядку денному.
Олександр Купчишин, віце - президент Української асоціації зовнішньої політики, Надзвичайний і Повноважний Посол
Коментар