Please note, this is an approximate translation provided by Google Translate

У Раді Європи помітили зростання дискримінації і нетерпимості в Україні через війну

Українська

Після анексії Криму військами Росії і початку війни в Донбасі в Україні в політичному дискурсі почала переважати антиросійська риторика. Проте, вона не призвела до спалаху випадків залякування чи нападів людей через російську ідентичність.

Про це йдеться в новому звіті Європейської комісії проти расизму і нетерпимості (ЄКРН) щодо України. В документі зауважується, що з 2014 року в українському суспільстві з'явилася солідарність з внутрішньо переміщеними громадянами. Але в організації помітили, що початкове співчуття почало зменшуватися. Переміщені люди стикаються з труднощами під час реєстрації місця проживання. А це ускладнює доступ до прав, житла і роботи.

У звіті ЄКРН також зауважується, що в Україні біженці також стикаються з серйозними труднощами як в повсякденному житті так і під час інтеграції. Вони не мають соціальних пільг, доступу до соціального житла чи мовних курсів.

Відсутність паспорта залишається проблемою для багатьох ромів, тоді як діти ромів зазнають сегрегації в освітніх закладах. Вони мають низький рівень доступу до дитячих садків, високі показники відсіву та піддаються залякуванням. У ЄКРН зауважують, що в Україні роми найчастіше стають об'єктом насильства на ґрунті расової ненависті.

У комісії також помітили зростання випадків насильства проти ЛГБТ-спільноти в 2014 і 2015 роках. При цьому, у звіті ЄКРН зауважено, що повідомлення про випадки насильства на ґрунті расової ненависті з боку поліцейських досі надходять. Крім того, є і скарги про їхнє невтручання, щоб зупинити расистські та гомофобні напади.

Тому у своєму звіті ЄКРН надає ряд рекомендацій українській владі. Зокрема, організація радить зазначити у Кримінальному кодексі сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність в якості обставин і криміналізувати підбурювання до ненависті на ґрунті гомо/трансфобії. Також комісія радить звільнити від сплати судових витрат ромів, які прагнуть підтвердити свою особу і отримати документи.

Також у звіті ЄКРН рекомендує Україні надати повноваження щодо розслідування Уповноваженому Верховної Ради з прав людини, включити сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність в якості обставини Закон "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні", створити систему збору
статистичних даних про інтеграцію ромів і покращити доступ дітей ромів до дошкільних закладів й припинення їхньої сегрегації та залякування в школах. Крім того, у звіті рекомендується провести поліпшення доступу біженців до соціальних пільг, житла, освіти, вивчення мов та роботи, а також вирішити питання житла та зайнятості внутрішньо переміщених людей і інвестувати кошти
у їхню інтеграцію.

ЄКРН також радить Україні створити незалежний від поліції та прокуратури орган для розслідування правопорушень, пов'язаних із расовою дискримінацією, з боку співробітників поліції.

"Я сподіваюсь, що влада врахує рекомендації, які містяться в доповіді. Зі свого боку, Рада Європи продовжуватиме
співпрацювати з владою України у сфері боротьби з ненавистю та дискримінацією меншин та сприянню толерантності та взаєморозумінню, зокрема через розроблений План дій для України на 2018-2021 роки", - сказав Генеральний секретар Ради Європи Торб'єрн Ягланд.

Раніше опитування Центру Разумкова показало, що українці не дуже толерантніі найбільше ненавидять наркоманів, алкоголіків і гомосексуалів. Високий рівень толерантності в Україні спостерігається стосовно пар, які живуть разом, але не одружені (лише 3% не хотіли б жити з ними по сусідству), до людей, які говорять іншою мовою (7%), до людей іншої релігії (7%). Респонденти молодшого віку рідше висловлюють нетолерантність до іммігрантів, людей іншої релігії, носіїв інших мов.

А за даними опитування Соціологічної групи "Рейтинг", українці виступають проти доступу до легких наркотиків, вільного продажу зброї громадянам, одностатевих стосунків, працевлаштування мігрантів з інших країн, показів по телебаченню еротичних фільмів і проституції.

© 1994–2017 «Дзеркало тижня. Україна»

Поділитися

Коментар