"Ситуація в Україні залишиться високо на порядку денному Європарламенту", - запевнив DW німецький євродепутат Девід Макаллістер після того, як у середу, 10 липня, його переобрали головою комітету Європарламенту з закордонних справ.

Гендерний конфуз

Жодних конкурентів у Макаллістера з Європейської народної партії (ЄНП) не виявилося, тому для його призначення не знадобилося навіть голосування. Першим заступником голови комітет обрав Вітольда Ващиковського, який у 2015-2018 роках був міністром закордонних справ Польщі, а нині представляє фракцію Європейських консерваторів і реформістів.

Планували на засіданні обрати й інших трьох заступників, однак цьому завадив конфуз. Соціал-демократи номінували Сергія Станішева - колишнього прем'єра Болгарії, ліберальна фракція "Оновити Європу" - естонця Урмаса Паета, а ЄНП - експрезидента Румунії Траяна Басеску. Голосування довелось відкласти. І не тому, що всі вони - разом з Ващиковським - є представниками східних країн ЄС. Проблема виявилась у тому, що усі кандидати - чоловіки, а правила Європарламенту забороняють формувати керівництво комітетів або лише з чоловіків, або лише з жінок.  

До речі, цього разу до складу комітету увійшла ціла низка колишніх важковаговиків у політиці країн ЄС. Це і найстаріший нині євродепутат, 82-річний експрем'єр Італії Сильвіо Берлусконі, і колишній прем'єр Польщі Влодзімеж Цімошевич, і ексглава МЗС Польщі Радослав Сікорський.

Пріоритети Макаллістера

Макаллістер же у минулому скликанні хоча і твердо займав позицію своїх фракції ЄНП та партії Християнсько-демократичний союз, у своїх виступах був доволі стриманим. На цьому він наголосив і нині, коли пообіцяв "справедливо працювати з усіма фракціями".

Серед своїх основних пріоритетів він назвав три: забезпечення достатнього фінансування для третіх країн у довгостроковому бюджеті ЄС на 2021-27 роки; моніторинг політики розширення та сусідства ЄС; а також перевірка угод Євросоюзу з третіми країнами.

"Комітет із закордонних справ чітко вказував: ми віримо, що ЄС відкритий для нових членів. Будь-яка країна, географічно розташована у Європі, яка поділяє наші цінності та готова пройти дуже складний процес вступу, у підсумку може приєднатися до ЄС", - заявив Макаллістер кореспонденту DW і додав, що зараз у фокусі знаходяться країни Західних Балкан. Як відомо, ці держави або вже є, або можуть стати кандидатами на вступ до Євросоюзу. Щодо України й інших країн політики сусідства в ЄС офіційний курс інший: утримуватися від визнання перспективи членства. Натомість Європарламент таку перспективу для України визнає.

"У нас була хороша та тісна співпраця з нашими українськими партнерами. І я вірю, що такою вона і залишатиметься. Передусім в центрі нашої уваги - допомога їм у процесі реформ", - наголосив Макаллістер. На підтвердження важливості України для комітету він навів участь політиків з Києва у його засіданнях або ж відзначення п'ятої річниці Майдану. Тепер же комітет готується до спостереження за виборами до Верховної Ради, які відбудуться 21 липня.

На запитання, чи підтримує Макаллістер відновлення міжпарламентської співпраці з Державною думою РФ, німець відповідає дуже дипломатично. Він нагадує, що у 2015 році тодішній голова Європарламенту Мартін Шульц (Martin Schulz) вирішив призупинити засідання комітету парламентської співпраці ЄС-Росія, оскільки Москва заборонила багатьом євродепутатам в'їжджати на свою територію. За словами Макаллістера, у минулому скликанні Європарламенту дискутували, чи не варто їх поновити. "Однак через цілковиту відсутність прогресу з боку РФ в імплементації мінських угод, через кібератаки та кампанії з дезінформації, через відповідальність Москви за отруєння Скрипалів у Великобританії та події в Керченській протоці ми вирішили, що важливо зберегти сувору політику", - пояснив він.

Після травневих виборів з Європарламенту вибуло немало євродепутатів, яких неформально називали "друзями України", адже вони дуже активно спостерігали за подіями в Україні та за діями Росії та постійно порушували ці питання в Європарламенті, закликаючи до підтримки України як у реформах, так і в конфлікті з РФ. Наприклад, не балотувалися німці Ребекка Гармс (Rebecca Harms) та Ельмар Брок (Elmar Brok), не здобув євромандат і голова делегації з асоціації з Україною Даріуш Росаті. Проте в комітеті залишився, наприклад, Міхаель Ґалер (Michael Gahler), який був постійним доповідачем щодо України, та литовець Пятрас Ауштрявічюс.

"Україна жодним чином не є забутим питанням. Ми чогось досягли, не всього, і нам треба робити набагато більше. Але повірте мені, в цьому Європарламенті будуть неформальні друзі України", - наголосив Ауштрявічюс. Він пообіцяв активно порушувати в Європарламенті питання, яка турбують Україну. "Це не буде просто, потребуватиме роботи (...) Однак Україна буде щасливою бачити цілеспрямовані обличчя у цій групі", - підсумовує євродепутат.

© 2019 Deutsche Welle