Новий склад українського парламенту побив усі рекорди з оновлення. Переважна більшість новообраних депутатів досі не мали досвіду роботи ані у Раді, ані загалом у центральній владі, натомість старі депутати у переважній більшості до нової Раді не потрапили.

Не лишилася осторонь як міжнародна тематика, так і питання європейської та євроатлантичної інтеграції. Більшість парламентарів, що досі опікувалися цими напрямками, програли на виборах або взагалі вирішили не брати у них участь.

Та певні обриси того, хто цікавитиметься у новій Раді "міжнародкою", Євросоюзом та НАТО, є очевидними вже зараз.

Дипломат Майдану – головний міжнародник Ради

У новій Верховній раді опинилися два дипломати, що мають значний досвід роботи у дипсистемі. Один з них – Богдан Яременко, голова правління фонду "Майдан закордонних справ". Він виграв вибори у 215-му окрузі в Києві як висуванець правлячої партії, "Слуги народу".

Яременка добре пам’ятають усі, хто стежив за українською дипломатією революційного періоду.

Він, тоді генконсул України у Стамбулі, став першим дипломатом, який публічно виступив проти дій спецпризначенців, що побили студентів на Майдані Незалежності в ніч на 30 листопада 2013 року. "Так діють карателі та окупанти, так діють фашисти. Ви принизили правоохоронні органи, всю українську владу", - звернувся він до бійців "Беркута", які розганяли мітинг на Майдані, натякнувши, що після такої ганьби офіцерам "Беркута" варто було би застрелитися.

У відповідь на таке вільнодумство тодішній міністр Леонід Кожара відкликав Яременка з посади генконсула та звільнив з дипслужби. Згодом дипломат довів через суд, що звільнення було незаконним.

Попри перемогу революції та виграний суд, Яременко не повернувся до міністерства та на початку 2014 року заснував (як вважають, за фінансової підтримки Коломойського) громадську організацію, що мала визнану експертизу у закордонних справах, моніторила порушення режиму кримських санкцій, детально відстежувала Азовську кризу тощо.

А ще Яременко всі роки був послідовним критиком Павла Клімкіна, називаючи його неефективним міністром. Він критикував також чимало зовнішньополітичних кроків президента Порошенка, а Мінські домовленості вважав зрадою інтересів України.

Нині Богдан Яременко має високі шанси очолити комітет ВР у закордонних справах.

Очільник цього комітету має купу міжнародних зустрічей, тож на цій посаді зазвичай опиняються відставні кар’єрні дипломати.

Чи не єдиним винятком стало минуле скликання, де ексміністру Борису Тарасюку не дісталося крісло голови комітету через нестачу квот у його фракції, "Батьківщини" - але Тарасюк тоді став заступником голови комітету і його головним "авторитетом".

У новій Раді, де "Слуга народу" має більшість мандатів, питання квот для Яременка не має стояти так гостро.

Чи збережеться євроінтеграція?

Два тижні тому від голови партії "Слуга народу", першого номера партійного списку на виборах Дмитра Разумкова пролунала дивна заява: у своєму блозі на "Лівому березі" він висловився за об’єднання комітетів у закордонних справах та з питань європейської інтеграції.

Тоді заява Разумкова лишилася майже непоміченою, та й згодом представники "Слуги" про це не згадували. А отже, лишається тільки здогадуватися, чи є це їхнім реальним наміром, чи просто черговою непродуманою заявою, яких перед виборами пролунало чимало.

Чому можна припускати, що така заява є непродуманою?

Річ у тім, що європейська інтеграція України нині не має майже нічого спільного з "міжнародкою", і об’єднання цих комітетів просто позбавлене сенсу.

Сутність євроінтеграції – це реформи, виконання Угоди про асоціацію. До чого тут закордонні справи?

До слова, в офіційних відповідях "Слуги" на опитувальник ЄвроПравди йшлося про протилежне – вони висловили намір посилити повноваження цього комітету, а не ліквідувати його!

По факту ж нині не варто виключати ані одного, ані іншого варіанта. Можливо, буде достатньо фахових пояснень, щоби Разумков відмовився від заявленої мети. Але так само не виключено, що "Слуга народу", відчуваючи брак фахівців у цих двох сферах, вирішила якщо не об’єднати, то ліквідувати комітет, який не здатна заповнити. Адже фахівців з питань євроінтеграції, європейського права тощо у їхньому списку дійсно бракує.

Що стосується новообраних депутатів від СН, варто додати, що у комітеті з питань закордонних справ цілком може опинитися також Святослав Юраш, який опікувався міжнародною комунікацією у передвиборчому штабі кандидата Зеленського під час президентської кампанії.

Порошенко та не лише

Як не банально це звучить, але треба зазначити: найбільше фахівців як з європейських питань, так і у сфері міжнародної політики є у фракції "Європейська солідарність".

Якби посади у парламенті розподіляли не за квотами, а за фаховістю, то комітет з питань євроінтеграції (в ідеалі – також євроатлантичної інтеграції) мала би очолити нинішня профільна віцепрем’єрка Іванна Климпуш-Цинцадзе. Логічно було би побачити у складі цього комітету Марію Іонову, яка керувала ним останні кілька років, а також її попередницю Ірину Геращенко.

Наразі незрозуміло, який комітет обере попередній президент Петро Порошенко, який мав нетривалий досвід роботи головою МЗС у 2009-2010 роках, а за час президентства був дотичний також до європейської інтеграції.

Не виключено, що у "міжнародний" комітет, як і у минулому скликанні, піде Володимир Ар'єв, що пройшов у Раду за списком Порошенка. Не буде дивним побачити у його складі (або у комітеті з євроінтеграції) знаного експерта Ростислава Павленка, який від минулого року очолював Національний інститут стратегічних досліджень при президентові Порошенку.

У інших партій перелік депутатів-євроінтеграторів та міжнародників значно скромніший.

Ми вже згадували, що Яременко є одним з двох дипломатів у складі нової ВР. Другий – Валентин Наливайченко, що пройшов до Ради від "Батьківщини".

Попри те, що у його біографії було навчання у школі КДБ СРСР, Наливайченко став дипломатом за часів незалежної України та 12 років працював на дипслужбі, де виріс аж до посади заступника міністра. Тож не виключено, що зараз ми побачимо його, приміром, у комітеті із закордонних справ

Інший депутат від "Батьківщини", Григорій Немиря, має за плечима посаду віце-прем’єра з євроінтеграції у 2007-2010 роках та міг би очолити комітет з євроінтеграції, якщо партія претендуватиме на нього за квотами. Він, до речі, вже очолював цей комітет у позаминулому скликанні Ради.

Від "Опоплатформи" в комітет у міжнародних справах напевно піде Юлія Льовочкина.

А от у "Голосу" фахівців з міжнародних справ немає, натомість є низка експертів з секторальних реформ, частина з яких може увійти до євроінтеграційного комітету – звісно, якщо той лишиться у складі нової Раді.

Кого ми втратили?

І насамкінець про тих, хто опікувався євроінтеграційним та міжнародним напрямками у старому парламенті, але не пройшов до нового.

Це насамперед керівництво комітету у закордонних справах.

Чинна голова цього комітету Ганна Гопко, що була новачком у парламенті минулого скликання від "Самопомочі", вирішила не балотуватися у новому скликанні. Так само не балотувався вже згаданий вище Борис Тарасюк - двічі міністр закордонних справ (у 1998-2000, 2005-2006) та депутат п'ять останніх скликань.

Ще одна представниця цього комітету Світлана Заліщук, що має безперечну повагу міжнародної спільноти, на окрузі в Черкаській області схожого результату не показала і отримала лише третій результат.

Серед членів євроінтеграційного комітету, що "пролетіли" повз нову Раду, варто згадати Олену Сотник, яка йшла за списком "Сили і честі".

І насамкінець - нехай не зовсім міжнародник, але дуже помітний член Парламентській асамблеї Ради Європи Борислав Береза.

І взагалі, наша делегація у ПАРЄ, що була найефективнішою за всі часи незалежності, дуже втратить з оновленням Ради. Залишається сподіватися, що їхні наступники зможуть увійти в курс справ достатньо швидко. Бо закордонні партнери та супротивники чекати не будуть.

Автор: Сергій Сидоренко, редактор "Європейської правди" 

© 2014 - 2019, Європейська правда