Please note, this is an approximate translation provided by Google Translate

Генеральний секретар ООН опублікував звіт щодо окупованого Криму

Українська

Генеральний секретар ООН опублікував доповідь про права людини в окупованому Криму, відзначивши численні порушення з боку окупаційної влади. Доповідь під назвою «Стан справ у галузі людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, Україна» є частиною виконання резолюції, ухваленої Генеральною асамблеєю ООН у грудні 2018 року. Доповідь базується на відомостях, отриманих від Управління верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) і є звітом керівництва ООН про проведену роботу. Документ з’явився на сайті організації.

На початку доповіді зазначається, що побувати в Криму і вивчити картину з правами людини на місці в УВКПЛ не було можливості, бо російська сторона заявила про своє «принципове неприйняття» резолюції Генеральної асамблеї ООН «з кримських та українських питань» і відзначила, що готова приймати місії тільки у тому випадку, якщо вони будуть проходити «за процедурами відвідування території Російської Федерації».

Тож виконати резолюцію Генеральної асамблеї ООН 73/263 Управління з прав людини не змогло, у зв’язку з цим у своїх висновках доповідь генерального секретаря базується на даних із дистанційного моніторингу, який проводиться місією УВКПЛ в Україні, що працює з 2014 року.

Доповідь викладена на 18 сторінках і включає найважливіші дані, які вдалося зібрати місії, адже Україна співпрацювала з нею, надаючи запитувані дані, Росія ж відмовилася від надання інформації. Даних від міжнародних гуманітарних організацій, таких як Рада Європи, Організація з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ) та Міжнародного Червоного Хреста поки не було отримано, зазначається в документі.

Доповідь розділена за темами, в яких виділено громадянські та політичні права, економічні, соціальні та культурні, окремо виділено заборону примусового призову до армії та переміщення населення. Окреме місце в доповіді відведено заходам, які ухвалив український уряд стосовно жителів Криму, та рекомендаціям урядів обох країн.

Доповідь наголошує, що, згідно з резолюціями ООН, говорячи про «Крим», мається на увазі «Автономна Республіка Крим і місто Севастополь, Україна, що тимчасово окуповані Російською Федерацією», а отже, від Росії очікується, що вона буде «виконувати свої зобов’язання, згідно з нормами міжнародного права як окупаційна держава».

Країна-окупант не має права нав’язувати свого громадянства. Натомість: «Російська Федерація автоматично поширила своє громадянство на всіх громадян України та осіб без громадянства, які постійно проживали в Криму»

У сфері громадянських прав у доповіді наголошується, що згідно з Гаазьким положенням, Росія як країна-окупант не має права нав’язувати свого громадянства.

Натомість «Російська Федерація автоматично поширила своє громадянство на всіх громадян України та осіб без громадянства, які постійно проживали в Криму».

Це рішення, згідно з доповіддю, мало негативні наслідки для прав на проживання та свободу пересування. Також були задокументовані випадки, коли люди відмовлялися від російського громадянства, а російська влада продовжувала їх вважати своїми громадянами. Люди, які все ж змогли відмовитися від російського громадянства, потім мали статус іноземців, не могли проживати в Криму, мали обмежений доступ до соціального забезпечення та інших державних послуг.

Далі у доповіді мовиться, що в Україні зареєстровано понад 39 тисяч переселенців із КримуПраво на правосуддя порушується в Криму, оскільки Росія, як окупаційна держава, не виконала ще одну статтю Гаазького положення і не зберегла карне законодавство України на території Криму.

Більше того, після «референдуму» 2014 року, Росія перекваліфікувала вже винесені вироки за власним законодавством і навіть стала застосовувати своє законодавство, пов’язане з боротьбою з тероризмом та екстремізмом на випадки, які сталися ще до початку конфлікту. Окремо зазначається, що адвокати, які ведуть справи про ймовірний екстремізм та тероризм, стикаються з перешкоджанням їхній роботі, їм погрожують, а в деяких випадках затримують.

Росія порушує право на життя, свободу і безпеку зокрема тим, що уможливлює насильницькі зникнення людей. Згідно з даними УВКПЛ, з березня 2014 року в Криму зникли 42 людини, 38 чоловіків та 4 жінки. На липень нинішнього року 28 людей, які зникли та були незаконно затримані, були звільнені, 11 далі вважаються такими, що зникли безвісти, і одна людина загинула. Серед жертв – проукраїнські та кримськотатарські активісти і журналісти.

Доповідь не говорить, що кампанія переслідування та залякування проводиться саме проти кримських татар, але наведені цифри говорять самі за себе – серед 186 обшуків, проведених у Криму, 140 припадають на приватні будинки, бізнес, чи місце зібрання кримських татар.римання та отримання показань.

Для отримання зізнавальних показань про причетність жертви до незаконної діяльності та для отримання інкримінуючої інформації про інші особи використовувалися тортури

«Майже в усіх повідомленнях, отриманих УВКПЛ, вказувалося, що для отримання зізнавальних показань про причетність жертви до незаконної діяльності та для отримання інкримінуючої інформації про інші особи використовувалися тортури», – мовиться у доповіді. Скарги затриманих не розслідуються, і «жоден ймовірний винуватець не був притягнутий до відповідальності», зазначає звіт.

Порушуються права заарештованих – їм відмовляють у медичній допомозі, якщо вони не йдуть на співпрацю зі слідством, їх протиправно переводять до колоній на території Росії, утримують у «нелюдських умовах», особливо це стосується слідчого ізолятора в Сімферополі, в якому утримується майже вдвічі більше людей, ніж є його максимальна місткість.

Російська Федерація не опублікувала інформації про кількість ув’язнених, переведених з Криму до Російської Федерації

Також окупаційна влада не надає можливості ув’язненим зустрічатися з українськими дипломатами, посилаючись на «пріоритетність російського громадянства». У звіті особливо наголошено, що «Російська Федерація не опублікувала інформації про кількість ув’язнених, переведених з Криму до Російської Федерації».

Згідно звіту, Росія порушує свободу думки, сумління, переконань та релігії тим, що не реєструє релігійні громади, які їй були не до вподоби. Зокрема, не змогли отримати легального статусу в Криму громади Київського патріархату, труднощі з реєстрацією мала Українська греко-католицька церква, деякі священники мусили покинути Крим через погрози фізичної розправи.

Росія застосувала до Криму своє законодавство щодо конгрегації «Свідків Єгови», яких у 2017 році було визнано за російським законом екстремістською, і арештували кількох членів цієї церкви на території Криму.

Окремо доповідь генерального секретаря ООН відзначає переслідування російською владою прихильників мусульманських груп «Хізб ут-Тахрір» та «Таблігі-Джамаат», яких у Росії, на відміну від України, вважають терористичними та екстремістськими організаціями. УВКПЛ зареєстрував 67 випадків висування звинувачень чоловікам, звинуваченим в екстремізмі чи тероризмі за ймовірний зв’язок з цими групами.

У Криму порушується свобода думки та її висловлення тим, що місцева «влада» переслідує людей за висловлення незгоди з російським керівництвом в інтернеті, за критику окупації Криму, за публікацію в соціальних мережах матеріалів, які вважають «екстремістськими». При цьому, за висновками і звіті, російське законодавство застосовується «довільно і вибірково».

Росія також порушує права журналістів, які змушені піддавати свої матеріали самоцензурі, використовувати псевдоніми, а журналістам та громадським діячам, які критично налаштовані щодо окупації Криму, перешкоджають у в’їзді до Криму та у веденні професійної діяльності.

Свобода мирних зібрань та асоціацій, які Росія – як країна-окупант – мала б гарантувати за міжнародним правом, зазнала утисків у Криму через заходи, які вимагають перереєстрацію організацій та отримання дозволу на зібрання. Так, за проведення одиночного пікету на підтримку інших переслідуваних мусульман, у жовтні 2017 року в Криму було притягнуто до адміністративної відповідальності 80 чоловіків-мусульман.

У випадку з громадянською групою «Кримська солідарність», що об’єднує кримськотатарських активістів та родичів ув’язнених, – їхні зібрання зривали навіть тоді, коли зустрічі були закритими, і попереджали офіційно «утримуватися від участі в «екстремістській діяльності».

Кримська «влада» «фактично позбавила лесбійок, геїв, бісексуалів, трансгендерів та інтерсексуалів у Криму можливості реалізувати свободу зібрань

Також зазначається, що кримська «влада» «фактично позбавила лесбійок, геїв, бісексуалів, трансгендерів та інтерсексуалів у Криму можливості реалізувати свободу зібрань», посилаючись на ухвалений у Росії закон про заборону пропаганди «нетрадиційних сексуальних стосунків».

Право на збереження самобутності, культури і традицій Росія порушує тим, що вона «звузила простір для прояву української і кримськотатарської самобутності та використання своєї культури в Криму». Росія утискає членів культурних організацій, зокрема чимало активістів громадської організації «Український культурний центр» через погрози були змушені покинути окупований півострів.

Також було запроваджено «повну заборону на діяльність кримськотатарського Меджлісу», незважаючи на постанову Міжнародного суду від 19 квітня 2019 року, в якому від Росії вимагалося «утриматися від збереження та запровадження заходів, що обмежують спроможність кримськотатарської спільноти зберігати свої представницькі інститути, включно з Меджлісом».

Попри те, що рішення Міжнародного суду від 19 квітня 2017 року зобов’язало Росію «забезпечити доступність освіти українською мовою», відбувається подальше зменшення доступності української освіти на півострові.

Кількість школярів, які навчаються російською мовою, згідно зі статистикою Російської Федерації в 2018/2019 роках збільшилася до 96,7% у порівнянні з 90,7% у 2013/2014 навчальному році. А частка учнів, що навчаються в Криму українською мовою, зменшилася у понад 50 разів – із 12 694 у 2013/2014 році до 249 дітей в 2018/2019 навчальному році, і нині становить 0,2 від кількості учнів на півострові.

Дещо краще на цьому тлі ситуація виглядає з вивченням кримськотатарської мови. Згідно з офіційною російською статистикою, в 2018/2019 навчальному році 6100 учнів зараховані до 15 кримськотатарських шкіл і до 126 класів у 27 російськомовних школах у порівнянні з загальною кількістю 5551 кримськотатарський школяр у 2013/2014 навчальному році.

Звіт генерального секретаря ООН відзначає, що Росія порушила і майнові права, провівши «націоналізацію», в результаті якої було «експропрійовано щонайменше 4771 об’єкт нерухомості, включно з майном фізичних та юридичних осіб, що, ймовірно, було здійснено без надання компенсації». «Влада» Криму також пообіцяла легалізувати землю, яку несанкціоновано привласнили «раніше депортовані особи», і в 2019 році УВКПЛ отримало інформацію, що в багатьох випадках землю раніше депортованим кримським татарам було надано безкоштовно. Це відбулося після ухвалення спеціального акту в 2017 році, у відповідності з яким «влада» виявила 60 несанкціонованих поселень.

Доповідь звертає увагу на ще одне грубе порушення Росією міжнародного гуманітарного законодавства, що забороняє призивати до війська жителів окупованих територій. Росія цим положенням нехтує, не лише призвавши на службу щонайменше 18 тисяч чоловіків із Криму, починаючи з 2015 року, але і змушуючи багатьох із них служити на військових базах Російської Федерації у віддалених від Криму районах.

Росія також проводить «примусове виселення», також заборонене міжнародним правом – російські суди у 2017–2018 роках винесли постанову про виселення з території Криму майже 1000 осіб, із них 518 осіб – громадян України. За повідомленнями, 109 були примусово виселені з території Криму російськими правоохоронними органами. Для багатьох інших, зокрема журналістів та громадських діячів, Російська Федерація запроваджує заборони на в’їзд до Криму.

Згідно з міжнародним правом, нагадує звіт, окупаційна держава не повинна переселяти на окуповані території своє власне населення. Однак Росія таке переселення заохочує. Згідно з російською статистикою, за період 2014–2018 років 140 198 росіян змінили місце реєстрації на кримське.

Деякі критичні зауваження звіт містить і щодо влади України, яка, розглядає жителів Криму та інших жителів України з кримською адресою як «нерезидентів» у банківських цілях, але згідно з повідомленнями, «фактично це виключає їх зі сфери банківських послуг». Така політика дозволила деяким банкам заблокувати доступ жителів Криму до їхніх заощаджень. Труднощі у внутрішніх переселенців виникають і через перешкоди, з якими стикається український Пенсійний фонд, намагаючись отримати інформацію про їхній робочий стаж у Криму. Також проблеми виникають із реєстрацію народження і смерті кримчан в Україні.

У зв’язку з цим у доповіді Україні рекомендується дотримуватися своїх зобов’язань в галузі прав людини стосовно жителів Криму.

Українській владі слід розглянути питання про спрощення доступу нинішніх і колишніх жителів Криму до всіх державних послуг, що пропонуються жителям інших частин України

«Українській владі слід розглянути питання про спрощення доступу нинішніх і колишніх жителів Криму до всіх державних послуг, що пропонуються жителям інших частин України, включаючи банківські послуги, видачу посвідчень особи, здійснення процедур соціального забезпечення та цивільної реєстрації, а також про підтримку діалогу між омбудсменами України та Російської Федерації з метою сприяння добровільному переведенню затриманих українців, що містяться в Криму і у Російської Федерації, до слідчих ізоляторів на території України поза Кримом», – мовиться у заключній частині доповіді.

У своїх інших рекомендаціях і висновках генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш зупиняється головним чином на закликах до Російської Федерації надати доступ до території Криму для роботи місії Управління Верховного комісара ООН з прав людини.

Я наполегливо закликаю уряд Російської Федерації виконати свої зобов’язання за міжнародним правом з прав людини в Криму

«Я наполегливо закликаю уряд Російської Федерації виконати свої зобов’язання за міжнародним правом з прав людини в Криму і дотримуватися зобов’язання, застосовних до нього, відповідно до міжнародного гуманітарного права. Я також закликаю уряд Російської Федерації забезпечити належний і вільний та всебічний доступ до Криму міжнародних місій зі спостереження за правами людини і правозахисних неурядових організацій, відповідно до резолюцій Генеральної асамблеї 71/205, 72/190 і 73/263, а також забезпечити безперешкодну свободу пересування між Кримом та іншими частинами України», – мовиться в заключній частині доповіді.

© Радіо Свобода, 2019 

Поділитися

Коментар