Please note, this is an approximate translation provided by Google Translate

Команда фон дер Ляєн

Українська

Автор - Назар Бобицький,керівник економічного відділу представництва України при Європейському Союзі (Брюссель) (2015-2019)

Новий склад Європейської Комісії готується зайняти кабінети з якісно новою програмою. У ній — низка регуляторних новацій, переважно в економічній та технологічній сферах, реалізація яких не має виявитися несподіванкою для інтересів України

1 грудня ми попрощаємося зі знайомими обличчями президента Європейської Комісії (ЄК) Ж-.К.Юнкера та його колег — комісарів ЄС. Їхні місця готується зайняти новий склад комісії, уперше в історії ЄС під керівництвом жінки —Урсули фон дер Ляєн. Новий склад ЄК вже встигли охрестити в міжнародних ЗМІ "командою ФДЛ".

У Києві увага політиків і громадськості прикута лише до окремих елементів та пріоритетів команди ФДЛ. Як себе покаже наступник Федеріки Могеріні — новий високий представник ЄС у сфері зовнішньої політики та безпеки іспанський "важковаговик" Жозеп Боррель? Наскільки ЄК вдасться отримати підвищене фінансування (на 30%) на розвиток відносин і допомогу країнам-сусідам та іншим пріоритетним для ЄС регіонам у рамках наступного багаторічного бюджету ЄС? Яким партнером України стане новий комісар з питань європейської політики сусідства та переговорів з розширення, іще вчора — політичний призначенець угорського прем'єр-міністра Орбана Олівер Варгеї?

Однак амбіції та завдання команди ФДЛ не обмежуються лише цими питаннями. І сюрпризи нового складу ЄК ховаються не лише за персонами нових комісарів. Це — лише верхівка айсберга, яка помітна нам крізь призму наших двосторонніх відносин. Ми ризикуємо випустити з поля зору глобальні плани нової Єврокомісії дати ефективну відповідь новим глобальним викликам сьогодення, серед яких: 

1) ризик паралічу системи міжнародної торгівлі СОТ і ескалація торговельних воєн з драматичними наслідками для європейського експорту — одного зі стовпів європейської економіки; політичний фактор Трампа як каталізатора глобального торговельного конфлікту та фундаментальні причини цього конфлікту, які криються в дисбалансах торговельних зв'язків між основними торговельними гравцями;

2) цунамі китайського експорту та інвестицій на європейський ринок і в стратегічні сектори промисловості та інфраструктури ЄС; 

3) можливості й ризики нових цифрових технологій, у яких Європа явно поступається лідерством своїм стратегічним конкурентам; 

4) "кліматичні зміни", термін, який науковці-екологи, європейські "зелені" партії та міжнародні "прогресистські" ЗМІ відверто називають евфемізмом і закликають говорити відвертіше — "кліматична криза". 

Пріоритети нового політичного циклу ЄК викладено в двох програмних політичних документах — "Новому стратегічному порядку денному на 2019–2024 рр.", ухваленому Європейською Радою 20 червня 2019 р., і "Союз, який прагне більшого. Мій порядок денний для Європи", що був опублікований від імені Урсули фон дер Ляєн 16 липня 2019 незадовго до розгляду її кандидатури в Європейському парламенті. Перший документ можна охарактеризувати як консенсусний політичний мандат лідерів країн-членів ЄС обраному ними кандидату на посаду очільника Європейської Комісії. Другий — його виконавча інтерпретація та політичне керівництво до дії новому складу Комісії. 

В обох документах викладено 5–6 пріоритетів діяльності вищого виконавчого органу ЄС у наступному політичному циклі. Найважливіші з них, з погляду їхніх потенційних ризиків і можливостей для інтересів України, — "Європейський зелений курс" (European Green Deal), економічно-фінансовий блок, в якому фігурують такі важливі терміни-орієнтири як "ІРО фонд", посада "головний координатор дотримання торговельних зобов'язань" (chief trade enforcement officer), блок "Європа в цифрову добу" та блок "Європейський спосіб життя". 

На перший погляд, наведені пріоритети здаються далекими від питань міжнародного миру й безпеки, стратегічної конкуренції між геополітичними центрами сили, які нині знову визначають міжнародний порядок денний і які безпосередньо впливають на долю України. Однак потрібно враховувати дві обставини: 1) ЄС обмежений рамками власних компетенцій. До них наразі не входять питання безпеки, однак домінують питання торгівлі, економіки та фінансів; 2) саме за рахунок свого потенціалу як торговельного гіганта в 450 млн споживачів ЄС намагається компенсувати свою слабкість "пігмея" в глобальній грі геополітичних гігантів. Багато в чому ЄС має значні шанси на успіх. 

Візьмімо, наприклад, проголошений Європейський зелений курс — пакет кліматичного законодавства, який має бути представлений Комісією впродовж перших 100 днів дії свого мандата. Команда ФДЛ робить ставку на те, що в середньостроковій перспективі, якщо не раніше, глобальна кліматична криза стане фактором, з яким ми будемо змушені рахуватися і пристосовуватися в практично кожному аспекті свого життя. Фон дер Ляєн пропонує, щоб ЄС першим з глобальних гравців адаптувався до прийдешніх кліматичних реалій. На це зорієнтована концепція "першого кліматично нейтрального континенту", в якому вуглецеві викиди в промисловості, аграрному секторі, транспорті тощо компенсуються комплексом технологічних, бізнесових та регуляторних рішень, спрямованих на мінімізацію викидів та виведення вуглецю з атмосфери. Мета — знизити вуглецеві викиди на 55% від рівня 1990 р. до 2030 р. Європейський зелений курс — це поширення європейської системи торгівлі та обмежень емісій на судноплавство та комерційну авіацію. Це — заохочення затратних екологічних інвестицій для таких енергоінтенсивних секторів як металургія чи будівництво. Важлива банківська інституція ЄС — Європейський інвестиційний банк поступово перетворюватиметься на "кліматичний банк", припинивши інвестувати в сектори, пов'язані з вуглеводнями. На зовнішній арені ЄС агресивно просуватиме схвалення амбіційних кліматичних цілей усіма іншими державами світу. 

Чому за реалізацією цього курсу варто стежити українським експортерам, а отже й уряду України? Очевидно, що на перших порах заклики ЄС зробити більше для клімату можуть виявитися "голосом волаючого в пустелі", більше того — завдати удару по конкурентності європейської промисловості. Завдяки багаторічній цілеспрямованій роботі з Брюсселем європейських металургів сьогодні важливе місце в програмі Європейського зеленого курсу посідає ідея "вуглецевого податку" на імпорт. Уже сьогодні впливовий голос європейських сталеварів — європейська металургійна асоціація Eurofer — активно просуває власне бачення структури такого де-факто вуглецевого імпортного тарифу на сталь з третіх країн. Бачення Eurofer легко перенести й на інші кліматично чутливі сектори, які за дивним збігом є чутливими для ЄС, — тваринництво, м'ясопереробна і молочна промисловість, виробництво пальмової олії та інших харчових добавок, деревообробка. Брюссель розраховує, що загроза нового торговельного бар'єра на величезному європейському ринку примусить інших міжнародних гравців більше рахуватися з позицією ЄС. 

Наразі перепонами на шляху до реалізації цієї ініціативи є її несумісність із принципами СОТ і найголовніше — брак ентузіазму в деяких нових держав-членів ЄС, таких як Польща, де вугільна енергетика продовжує займати важливі позиції. Водночас у швидкому прогресі буде зацікавлений Франс Тіммерманс — нідерландський політичний важковаговик, який у команді ФДЛ обійматиме ключову посаду першого виконавчого віцепрезидента ЄК, персонально відповідального за реалізацію Європейського зеленого курсу.

Інший приклад — торговельно-фінансовий блок програми команди ФДЛ. У ньому варто виділити два потенційно важливі для України елементи. У сфері торгівлі команда ФДЛ має намір створити в рамках Комісії окрему високу посаду, яка може називатися "головний координатор дотримання торговельних зобов'язань". В умовах фактичного припинення багатосторонніх раундів лібералізації торгівлі в рамках СОТ ЄС змушений просувати і захищати свою торгівлю за допомогою розгалуженої мережі двосторонніх угод. Сьогодні в Брюсселі вважають, що рівень дотримання угод партнерами є незадовільним, благо інструментів забезпечення дотримання в ЄС достатньо. Початок арбітражів — з Україною з питань мораторію на експорт лісу та з Кореєю щодо стандартів захисту прав працівників — став першим прецедентом у практиці двосторонніх торговельних угод ЄС. Як передбачає Угода про асоціацію, невиконання рішення арбітражу дає позивачеві право частково призупиняти дію тарифних преференцій зони вільної торгівлі. Тому українським експортерам слід очікувати ефекту "рикошету" від появи нових "подразників" у торговельних відносинах із Брюсселем, що їх можуть активно продукувати невтомні захисники вітчизняного виробника. Ефект "рикошету" може посилитися з приходом нового комісара ЄС з питань торгівлі — колишнього комісара з аграрних питань ірландця Ф.Гоґана. Він блискуче пройшов слухання в Європейському парламенті, в тому числі й за … відмінні досягнення на попередній посаді в захисті інтересів європейських аграріїв на торговельних переговорах з Японією, Канадою та блоком МЕРКОСУР. Аграрний сектор традиційно має репутацію найбільш протекціоністського в торговельній політиці ЄС. 

Водночас інші новації економічного сегмента програми фон дер Ляєн відкривають потенційні можливості для України. 

Один з них — державно-приватний фонд підтримки МСБ (малого й середнього бізнесу), відомий як Фонд ІРО. Його завдання — стати інкубатором для європейських "єдинорогів" — малих і середніх інноваційних стартапів, здатних швидко набрати масштабну капіталізацію на фінансових ринках за рахунок проривної технологічної ідеї. ЄС учергове намагається компенсувати відсутність власної Кремнієвої долини і запобігти дрейфу талантів з Європи до США. Наскільки передовим українським антрепренерам, які інвестують в інноваційний бізнес-геній української молоді, вдасться зацікавити цей фонд? Наскільки нашому уряду вдасться переконати Комісію поширити мандат фонду на країни "Східного партнерства"?

У сфері цифрових технологій команда ФДЛ хоче сфокусувати інвестиційну і регуляторну підтримку на двох інгредієнтах наступного інноваційного прориву — штучному інтелекті (АІ) та "великих даних" (big data). Підходи нової Комісії до цифрової тематики активно використовуватимуть арсенал політики ЄС у сфері конкуренції та захисту прав споживачів. Пріоритетом визначено розробку єдиних європейських правил використання АІ, масивів даних для захисту споживачів, конкуренції та громадського порядку, визначення європейських стандартів діяльності та правової відповідальності цифрових, передусім соціальних мереж, створення спільного європейського підрозділу кібербезпеки (joint Cyber Unit). Україна є перспективним партнером для ЄС щонайменше у сфері кібербезпеки. Цікаво, що цифровим обличчям команди ФДЛ стане інший віцепрезидент ЄК — політична зірка Брюсселя колишня комісарка ЄС з питань конкуренції Магрет Вестагер, яка здобула визнання завдяки безкомпромісній і значною мірою успішній боротьбі з монопольними зловживаннями таких світових (переважно американських) технологічних гігантів як Google, Amazon і Apple.

У черговий раз у битві за щоденне політичне чи економічне виживання ми ризикуємо пропустити the next big thing (наступну важливу річ) як у глобальних технологічних інноваціях, так і в інноваціях політичних та регуляторних наших сусідів і партнерів. 

Тому початок нового політичного циклу в ЄС — чудова нагода вийти з власної звичної, однак обмеженої системи зовнішньополітичних координат, тверезо оцінити нову програму дій Європейської Комісії, спробувати її синхронізувати з власною. Ключова роль у розпізнанні такого the next big thing у відносинах з ЄС має належати системно мислячому, орієнтованому на світ українському бізнесу, здатному запропонувати партнерство уряду в діалозі з Брюсселем. 

© 1994–2019 «Дзеркало тижня. Україна». 

Поділитися

Коментар