Автор - Володимир Дубовик, директор Центру міжнародних досліджень

1 травня Білий дім оголосив, що генерал-лейтенант у відставці Кіт Дейтон номінований на посаду Надзвичайного і Повноважного Посла Сполучених Штатів в Україні.

 Про можливу кандидатуру Кіта Дейтона на цю посаду публічно заговорили ще влітку 2019 року, після відкликання у Вашингтон Марі Йованович. (За інформацією DT.UA, Трампу пропонували кілька кандидатур — і досить авантюрних персонажів, і дипломатів, які не мали досвіду роботи на пострадянському просторі. Але Трампу найбільше сподобалася кандидатура Дейтрона, і, за словами людей, які спілкувалися з Джуліані, президент особисто казав наближеному адвокату, мовляв, "у цій корумпованій країні нам потрібен чесний військовий".)

Після від'їзду Вільяма Тейлора (який, нагадаємо, на слуханнях у Конгресі в рамках процедури імпічменту президента Трампа докладно відповів на запитання про тиск Білого дому на Київ у 2019 році) на чолі посольства США в Україні як тимчасова повірена залишилася Крістіна Квін. Власне, без постійного повноважного посла США Київ був відтоді, як у травні минулого року з поста було відкликано Марі Йованович, що стала першою жертвою кампанії тиску Білого дому на українське керівництво. Є кілька можливих пояснень затримки з номінацією нового посла.

По-перше, такі призначення потребують проходження численних і тривалих бюрократичних процедур. По-друге, адміністрація Трампа не вирізняється системністю роботи, і багато посад (у т.ч. в дипломатичній службі) залишаються незайнятими тривалий час. По-третє, затримка могла бути пов'язана з вибором кандидатури на посаду посла в Київ. Так, серед кандидатів розглядали і нинішнього в.о. помічника держсекретаря з питань Європи та Євразії Філіпа Рікера.

По-четверте, пауза була пов'язана і з тим, що внаслідок глибокої політичної кризи у США, апогеєм якої стали слухання про імпічмент президента, Україна опинилася в центрі уваги американського політикуму та громадськості. Сьогодні будь-який крок президента в українському напрямі привертає до себе особливу увагу.

Тому цілком логічним виглядало прагнення адміністрації Трампа зволікати з призначенням посла, щоб трохи вщухли пристрасті і нове призначення апріорі не розглядалося як підозріле.

Що відомо про Кіта Дейтона? Йому 71 рік. Він генерал-лейтенант армії США у відставці з 2010 року. Його армійське минуле тим паче важливе, оскільки саме серед американських військових ми традиційно бачимо найбільше симпатиків України. Нині співробітництво США та України у військовій сфері є, можливо, найуспішнішим напрямом у всьому комплексі двосторонніх відносин (однак чи збережеться цей рівень і далі — після призначення на посаду міністра оборони України А.Тарана, перші кроки якого вже викликали глибокий подив у НАТО, — питання. — Ред.)

Кіт Дейтон знає Україну не з чуток: він бере участь у консультуванні українських військових ще з 2018 року. Саме тоді міністр оборони США Джеймс Меттіс призначив його на посаду стратегічного радника високого рівня з питань оборонної реформи. Однак робота в Україні ще не означає, що між Дейтоном і українською стороною склалася атмосфера довіри.

Дейтон 40 років провів на різних посадах в армії США. У його послужному списку робота, пов'язана з виробленням стратегії та плануванням військової політики. Це людина широких системних поглядів на ситуацію в регіоні, де розміщена Україна. При цьому його знання регіону базується, у тому числі, й на досвіді роботи військовим аташе в Москві.

Кіт Дейтон має три дипломи відомих університетів США і Великої Британії (Коледжу Вільяма і Мері, Університету Південної Каліфорнії та Кембриджу). Загалом, він отримав солідну професійну підготовку, що виходить за рамки суто військового ремесла.

Останні десять років Кіт Дейтон обіймає посаду директора Європейського центру з вивчення питань безпеки ім. Дж.Маршалла. Зазначений Центр є одним із лідерів аналізу проблем міжнародної безпеки та оборони. За своїми концептуальними орієнтирами, Центр дотримується традиційного уявлення про роль США у світі та необхідності збереження активності Америки на міжнародній арені.

Крім того, Центр ім. Дж.Маршалла багато років успішно працює з представниками військової, політичної та експертної еліти України. У ньому багато програм, спрямованих на підвищення кваліфікації українців у низці секторів, і десятки (якщо не сотні) українців навчалися в Центрі в ті роки, коли його очолював К.Дейтон.

Те, що Дейтон не є дипломатом, можливо, стало одним із чинників, який визначив висунення саме його кандидатури на посаду посла в Україні. За останній рік війна Трампа проти "глибинної держави" (deep state) лише загострилася. Ряд кар'єрних дипломатів дали в Конгресі свідчення проти Трампа. І, хоча на чолі дипломатичного відомства стоїть "лояліст" Майкл Помпео, безперечно, в Білому домі не довіряють Держдепу.

До військових — як діючих, так і відставних — у США ставлення зазвичай шанобливе. І його кандидатура має високі шанси успішно пройти процес слухань та затвердження в Сенаті. Інше питання — поки що невідомо, коли пройдуть ці слухання.

Річ у тому, що у зв'язку з епідемією коронавірусу Конгрес США зараз обговорює, в якому форматі йому далі працювати — традиційно чи дистанційно. Але навіть якщо Сенат і збереться найближчим часом, не факт, що питання нових призначень будуть заслухані в першу чергу. На порядку денному багато інших, актуальніших питань. Наприклад, подальші заходи на підтримку американської економіки, яка в умовах карантину опинилася у стані "вільного падіння".

З високою впевненістю можна припустити, що новий посол не стане слухняною іграшкою в руках Трампа або сумнівних осіб з його оточення. Імовірно, він виконуватиме розпорядження Білого дому, які лягатимуть у канву офіційного порядку денного американо-українських відносин, але не стане виходити за її рамки, тим більше на вказівку людей з особистого оточення Трампа.

Швидше за все, президент і його оточення не відмовляться повністю від своїх спроб кинути тінь на кандидата на посаду президента від демократів Джо Байдена, використовуючи, в тому числі, і його минулу роботу на "українському напрямі". Тема "Бурісми" і Хантера Байдена не зникне. Правда, зараз в атаках на Байдена на перший план виходять інші "кейси". Крім того, будь-які кроки президента щодо України, як і раніше, перебувають під збільшувальним склом. І це може стати стримуючим фактором для Трампа та його виборчого штабу.

© 1994–2020 «Дзеркало тижня. Україна».