Дональд Трамп та Джо Байден провели свою останню очну "дуель" перед вирішальним голосуванням.

Від початку були заплановані три тури, але проведено лише два. Хвороба президента Трампа спонукала Комісію з проведення президентських дебатів запропонувати провести дебати 15 жовтня в онлайн-режимі.

Трамп відмовився від такого формату, через що тоді дебати не відбулися.

Нинішні дебати виявилися кращими за попередні. В першу чергу - більш упорядкованими.

Це означає, що у штабі Трампа побачили, що його деструктивна поведінка на минулих дебатах була негативно сприйнята глядачами.

Тож останні дебати дали набагато більше поживи для роздумів. Спробуємо розібратися, про що сперечалися претенденти і як дебати вплинуть на передвиборчі розклади.

Що говорили про Україну?

Хоча загалом зовнішня політика відійшла на другий план, окремі питання обговорювалися.

Зокрема, останніми днями надійшла свіжа інформація про намагання Росії вплинути на політичну ситуацію в США та хід виборів. До неї тут начебто долучився ще один традиційний недруг Америки - Іран.

Нарешті, згадали на дебатах минулої ночі й про Україну.

Більш того, не обмежилось черговою атакою з боку Трампа щодо Хантера Байдена.

Трамп повернувся до однієї зі своїх улюблених тез про те, що начебто адміністрація Обами-Байдена не змогла захистити Україну на початку російської агресії проти неї у 2014 році.

Демократи продовжують привертати увагу до того, що тоді вони зробили все можливе для допомоги Україні. Єдине, чого не сталося за попередньої адміністрації - це те, що Україні не було надано летальної зброї, хоча велика частина членів адміністрації, включно з Джо Байденом, виступала на підтримку такої пропозиції.

Ця зброя потрапила до України уже за часів президентства Трампа.

Але при цьому можна пригадати, як Трамп шантажував Київ у 2019-му, коли заблокував надання військової допомоги. Хай там як, буде перебільшенням казати, що Україна опинилася у центрі уваги, хоча сам факт згадування нашої країни в ході виборчих змагань у США є очевидним.

COVID у центрі ваги

Основна увага, цілком прогнозовано, була прикута до епідемії коронавірусу, що триває в країні. Для багатьох американців ці вибори постають крізь призму лише одного цього питання.

Хтось вважає президента конкретно винним у тому, що протидія епідемії не була організована краще. Інші, можливо, і не думають, що Трамп причетний до численних жертв епідемії, але при цьому все одне це сталося за його перебування на посаді президента, тому, вважають люди, він несе відповідальність.

Коронавірус завдав Трампу подвійного удару.

Він не тільки призвів до численних жертв, але й підірвав американську економіку. Динамічний розвиток економіки напередодні епідемії був головним козирем Трампа. Тепер він залишився без нього.

Американська економіка трохи відновилась після весни цього року, коли кількість безробітних, здавалося, прямувала до рівня великої депресії у 14%.

Зараз рівень безробіття впав до 8%. Добре, але це все одне гірше, ніж 4%, що були на початку року.

Трамп намагається "відкрити" країну, зняти карантинні обмеження якомога швидше. Він нападає на експертів, в тому числі на керівника Інституту алергології та інфекційних захворювань Ентоні Фаучі, про якого він образливо висловився на одному з останніх своїх мітингів.

Але все це стикається з об’єктивною ситуацією на місцях, де епідемія не збавляє обертів. Опитування стабільно фіксують, що абсолютна більшість американців проти передчасного зняття обмежень. 

Активна дискусія триває щодо можливих нових пакетів допомоги американцям, що потерпають від епідемії.

Республіканці на чолі з Трампом вважають, що попередніх масштабних пакетів допомоги наразі достатньо. Демократи наполягають на прийнятті нового масованого пакета допомоги.

Власне, вони й провели цей пакет через Палату представників Конгресу, де вони мають більшість, але далі процес не пішов.

Расові протести, мігранти та екологія

Не обійшлось на дебатах і без розмови про расові проблеми. Як відомо, цього року в США пройшла велика хвиля расових протестів.

Якщо Трамп критично коментував ці протести, то Джо Байден прихильно висловлювався щодо них, хоча і дистанціювався від погромників та бунтарів. Він також обрав собі у тандем на посаду віцепрезидента афроамериканку Камалу Харріс.

Минулої ночі Трамп висловлювався на расову тему більш обережно.

Він навіть намагався перехопити тут ініціативу у Байдена. Зокрема, нагадав, що свого часу (у першій половині 1990-х років) сенатор Байден підтримав кілька законопроєктів, що підвищили рівень кримінальної відповідальності за розповсюдження наркотиків, в тому числі у невеликому обсязі.

Це призвело до масових ув'язнень мільйонів американців, серед яких великий відсоток афроамериканців.

Трамп формально ініціював реформу у цьому питанні, що мала б містити декриміналізацію окремих правопорушень, але до реального прогресу тут ще далеко.

Інтрига полягає в тому, що опитування показують, що серед чоловіків афроамериканців зросла, відносно до попередніх виборів, частка тих, хто готовий проголосувати за Трампа. Йдеться про зовсім невеликий електоральний сегмент, але за певних обставин це може мати значення для результатів виборів.

Не обійшлося, звісно, і без дискусії на тему мігрантів.

Трамп повторив свою традиційну жорстку позицію щодо нелегальних мігрантів, зайвий раз похвалився будуванням муру на кордоні з Мексикою.

Байден, своєю чергою, підтвердив прихильність до вирішення проблеми нелегальних мігрантів переважно шляхом поступової їх легалізації.

Очікуваний контраст у позиціях кандидатів був помітний у питанні глобального потепління.

Трамп не вважає це важливим викликом і захищає своє рішення вивести США з Паризької кліматичної угоди. Байден наполягає на тому, що ця проблема є життєво важливим викликом для Америки, й неодноразово заявляв, що поверне країну до угоди.

В очікуванні "блакитної хвилі"

За півтора тижня до дня виборів волевиявлення американців уже триває.

За попередніми даними, уже проголосувало близько 50 мільйонів людей. Значна частина зробила це заздалегідь поштою, а дехто прийшов уже на відкриті зараз дільниці.

На минулих виборах саме фінішна пряма дала Трампу шанс переломити ситуацію на свою користь.

Проте цього року президент ніяк не може перехопити ініціативу.

Він намагається переключити виборця з питання коронавірусу, але без успіху. Всі його атаки на Байдена особисто не спрацьовують за межами кола найбільш відданих прихильників президента. 

Трамп називає Байдена "сонним Джо", натякаючи на його пасивність, нестачу енергії, але виборці бачать цілком притомного кандидата демократів, здатного вдало виступити дебатах та передвиборчих заходах.

Тоді кажуть, що Байден є корумпованим, часто звертаючись для цього до історій з його сином Хантером, - про це йшлося і минулої ночі, - але й це не працює.

Ба більше, виникають все нові скандали щодо Трампа, наприклад з тим, що він не платить податки або має рахунок в китайському банку. Байден впевнено лідирує за показником "likeability", тобто рівнем позитивного ставлення до кандидата.

Соціологічні опитування продовжують фіксувати помітну перевагу Байдена загалом по країні. Це, звісно, не основний параметр; можна пригадати, що у 2016 році Хілларі Клінтон також мала тут перевагу та навіть виграла загальнонаціональне голосування з перевагою в майже 3 мільйони голосів, але не стала президенткою.

Важливішим є протистояння у низці ключових штатів. Але й тут наразі Байден має непогані шанси.

Він отримав помітну перевагу у фінансових надходженнях до кампанії. Через це кампанія кандидата демократів може дозволити себе витрачати гроші на політичну рекламу навіть у тих штатах, де начебто позиції республіканців непохитні.

І це дає аналітикам можливість навіть припускати можливість "блакитної хвилі", тобто низки успіхів демократів на виборах різного рівня.

Автор: Володимир Дубовик, директор Центру міжнародних досліджень, доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені Мечникова

© 2014-2020, Європейська правда