У Криниці-Здруй на півдні Польщі в четвер завершився XXVI щорічний Економічний форум, де вагоме місце посіла тематика України. Чималий «десант» українських політиків, експертів, представників органів місцевого самоврядування символічно очолили прем'єр-міністр України Володимир Гройсман та віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе. У кулуарах форуму віце-прем'єр Климпуш-Цинцадзе погодилася відповісти на кілька запитань власного кореспондента Укрінформу в Польщі.

- Іванно Орестівно, з дискусій на форумі у Криниці було помітно, що наші західні сусіди, зокрема поляки, дуже активно просувають формати регіональної співпраці - «Вишеградська група» плюс інші країни, наприклад Україна, проект «Карпатська стратегія». Чи співпраця у цих форматах може допомогти Україні наблизитися до Євросоюзу?

- Це - конкретний досвід, конкретна співпраця, за рахунок яких ми набираємося спроможностей і укріплюємо міждержавні, міжбізнесові, міжособистісні зв'язки між нашими країнами. Це все однозначно повинно сприяти інтеграції в різному відношенні до європейської спільноти. Покрокова інтеграція - це довготривалий процес. Це також дасть можливість уникнути якихось помилок, які робили наші партнери, коли вступали до ЄС, коли вони проходили цей шлях, набратися їхнього досвіду, десь поділитися нашим досвідом. Адже в якихось справах ми маємо свої рецепти вирішення певних проблем.

- Зараз обговорюються різні версії, коли Україна може отримати безвізовий режим - восени, зимою чи навіть після Нового року. Як ви оцінюєте останні тенденції, на що ми можемо сподіватися в цьому питанні?

- З того, що ми бачимо, і як відбувається процедура узгодження, це має бути восени. Не будемо вгадувати - чи це буде 25 вересня чи 25 жовтня. Я вважаю, що ми маємо усі підстави, щоб оцінювати нашу роботу як повністю виконану. Ми це бачимо з оцінок Єврокомісії, вже двох комітетів Європарламенту. Ми отримали аналогічні оцінки на всіх наших зустрічах з прем'єр-міністрами чотирьох країн «Вишеградської групи». Вони всі в один голос підтверджують, що Україна виконала вимоги ЄС для надання безвізового режиму, і в колі інших колег по Євросоюзу підтримуватимуть його надання Україні. Тому, у нас є всі підстави вважати, що цієї осені ми, в залежності від того, коли це питання буде поставлено на голосування в Європарламенті і Раді ЄС, отримаємо позитивне рішення про надання безвізового режиму. Це питання взаємної відповідальності. Ми зі свого боку відповідальні за наші дії, а Євросоюз зі свого боку має бути відповідальний за обіцянку, яку дав, коли запропонував план дій з лібералізації візового режиму. Вірю, що нам усім в Україні і в Польщі вистачить мудрості, аби не нагнітати ситуацію

- Президент Польщі Анджей Дуда був на 25-річчя Незалежності України у Києві, згодом спікер Верховної Ради Андрій Парубій відвідав Варшаву, а зараз на форум у Криницю приїхав прем'єр-міністр Володимир Гройсман. Чи у вас є відчуття, що проблеми в історичній площині між Україною і Польщею не впливають значно на міждержавний діалог, і що ми зможемо вирішити історичні проблеми?

- Вірю, що нам усім в Україні і в Польщі вистачить мудрості, аби не нагнітати ситуацію. Гадаю, що достатньо безвідповідальне рішення польського Сейму... (резолюція Сейму від 22 липня ц.р. про визнання Волинської трагедії «геноцидом, вчиненим українськими націоналістами проти жителів Другої Речі Посполитої» - Ред.)

- Вони його не вважають безвідповідальним...

Це була спроба зруйнувати порозуміння, яке ми тяжко вибудовуємо довкола нашої спільної історії

- Маю на увазі з політичної точки зору - безвідповідально виносити це на політичну дискусію. На мою думку, відповідальною є дискусія на рівні істориків, розуміння усієї історичної правди. Ми просили про вибачення і пробачали під час усієї нашої 25-літньої оновленої спільної історії. Президенти Кваснєський і Кучма зробили багато кроків назустріч у цій сфері, значну роль в цьому відіграли церкви обох країн. Зараз, фактично, це була спроба зруйнувати порозуміння, яке ми тяжко вибудовуємо довкола нашої спільної історії.

Поляки пройшли неймовірний шлях примирення між Німеччиною та Польщею. Переконана, що поляки і українці можуть достойно пройти свій шлях примирення. І ми йшли цим шляхом, але останнє рішення Сейму є деструктивним на шляху цього примирення. Тому, вірю, сподіваюся і бачу всі зусилля на найвищому політичному рівні як з одного боку, так й іншого - на рівні президентів, прем'єрів, спікерів парламентів - зробити все можливе для того, щоб йти шляхом спільного вирішення наших історичних непорозумінь і трагедій та будування сучасного й майбутнього.

- Нещодавно посли країн ЄС прийняли рішення щодо продовження на чергові півроку персональних санкцій проти російських чиновників та військових за агресію проти України. Чи можемо прогнозувати, що економічні санкції згодом також буде продовжено на півроку?

Наше завдання - стояти одним фронтом, аргументовано пояснювати, в чому є суть, чому були накладені санкції, і чому їх важливо продовжити

- Побоююся, що прийняття цього рішення не буде простим питанням. Росія активно працює над тим, аби різні політичні сили в різних європейських країнах лобіювали відміну чи послаблення санкцій, незважаючи на те, що Росія не виконує свої зобов'язання і те, що вона продовжує порушувати будь-які засади міжнародного права, тобто незважаючи на усі ці очевидні речі. Тому, наше завдання, і тут я би попросила наших експертів, журналістів та політиків стояти одним фронтом, аргументовано пояснювати, в чому є суть, чому були накладені санкції, і чому їх важливо продовжити.

Ми маємо будувати свою країну, зміцнювати свою армію і шукати політичні й дипломатичні варіанти виходу з цієї ситуації, щоби мати можливість розвиватися і реалізовувати свою мрію, яку ми так хочемо здійснити, і за яку два роки тому ми всі разом стояли на Майдані, і за яку загинули люди.

Юрій Банахевич, Криниця-Здруй - Варшава. 

© 2015 Укрінформ