Голландська соціологія напередодні референдуму по Україні
За даними TNS-NIPO
Понеділок, 29 лютого 2016, 12:22
Майже половина голландців (49%) не знає про референдум щодо України, який має відбутися 6 квітня.
Вони мало про це чують – лише чверть стверджує, що регулярно помічає щось в медіа.
Ситуація виглядає таким чином, наче справжня кампанія ще має розпочатися.
Очікувана явка становить набагато менше 30%. Якщо виборці таки прийдуть на дільниці, голосуватимуть вони швидше "проти".
Це – результати дослідження TNS TIPO, оприлюднені минулого тижня.
В п’ятницю "Європейська правда" вже розміщувала новину, що ґрунтувалася на даних цього дослідження. Але оскільки дані опитування – глибші та комплексніші, ми публікуємо також переклад повного прес-релізу, який був поширений нідерландською компанією.
* * * * *
Лише половина голландців (51%) стверджує, що наперед знає про референдум щодо асоціації з Україною, що має відбутися незабаром.
Лише 12% правильно назвали дату – 6 квітня.
На думку пересічного голландця, увага, яку медіа приділяють цій події, бажає кращого: лише чверть (23%) стверджує, що часто щось читали, чули або бачили про референдум. Решта каже, що це відбувається нечасто (41%) або ніколи (28%).
Переважна більшість людей, які знають про референдум, надали правильну відповідь на запитання, про що йдеться – Угоду про асоціацію або економічну угоду. Проте є і люди, що надали неправильну або політично забарвлену відповідь – приміром, "Україна стане частиною ЄС" або "Україна проти Росії".
Очікувана явка – низька, але вона є вищою серед євроскептиків.
Чи досягне явка 30% – лишається під питанням. Як відомо, саме за цієї умови референдум буде визнаний чинним.
На даний момент очікувана явка нижча за цей показник. Частка голландців, які стверджують, що обов’язково підуть голосувати – 21%. Цей відсоток, хоч він і збільшуватиметься ближче до референдуму, є хорошим індикатором реальної явки.
Водночас є велика група тих, хто сумнівається – 28% опитаних кажуть, що "можливо" підуть голосувати.
Люди, що голосують за "Партію зелених" (Groenlinks), є найбільш мобілізованими з тих, хто планує голосувати (33%); за ними йдуть прихильники PVV (28%). Як відомо, перша партія є прибічником угоди з Україною, а друга – затятим супротивником.
Ті, хто називає себе противниками Нідерландів (NL) в Євросоюзі – приблизно чверть опитаних, – є більш мотивованими йти голосувати, ніж люди, що називають себе прихильниками Нідерландів в Євросоюзі (28% і 23% відповідно стверджують, що обов’язково підуть на дільницю).
Явка |
Загалом |
За NL в ЄС n=619 |
Проти NL в ЄС |
ЗаPVVn=163 |
ЗаSP n=87 |
ЗаVVDn=107 |
ЗаPvdAn=50 |
ЗаD66 n=73 |
ЗаGroen-links n=49 |
ЗаCDA n=74 |
Обов'язково |
21% |
23% |
28% |
28% |
26% |
26% |
19% |
26% |
33% |
25% |
Швидше за все так |
28% |
34% |
22% |
22% |
34% |
35% |
36% |
44% |
35% |
48% |
Швидше за все ні |
17% |
20% |
16% |
15% |
13% |
17% |
26% |
17% |
12% |
11% |
Стовідсотково ні |
15% |
10% |
17% |
13% |
8% |
11% |
9% |
8% |
7% |
7% |
Не знаю |
19% |
13% |
17% |
23% |
19% |
11% |
10% |
5% |
14% |
8% |
Якщо подивитися на різницю між прихильниками різних політичних партій, то симпатики PVV є в своїй більшості противниками угоди (9% планує голосувати "за", 62% – "проти"). Також прихильники SP є переважно противниками асоціації (26%, 40% проти).
Водночас виборці Groenlinks, CDA, D66 та PvdA переважно голосуватимуть за угоду.
Противники асоціації наразі краще мобілізовані.
Якби референдум проводився сьогодні, перемогу отримали би противники асоціації.
З опитаних голландців 23% планують голосувати "за", 28% – "проти". Ще 34% не визначилися.
На даний момент табір противників краще мобілізований. Прихильники такої партії, як PVV, є мотивованими вище середнього рівня взяти участь у голосуванні, в той час як виборці інших партій становлять меншу частину виборців (Д66, Groenlinks, CDA, PvdA), або є мало мотивованими (в основному Pvda – 19%).
Але дослідження ставило за мету не лише дізнатися про поточні настрої голландців.
Їм також надавали базову інформацію про угоду з Україною (точніше, перераховували основні аргументи прибічників та противників Угоди) і питали, чи змінилася їхня готовність голосувати.
Після того, як цих людей познайомили як з позитивними, так і з негативними сторонами угоди,
ситуація лише погіршилася. Відсоток "проти" ратифікації зріс до 33%, а відсоток "за" – залишився без змін, на рівні 23%.
Аргументи за Угоду:
відбудеться зниження митних тарифів; Україна стає більш демократичною та менш корумпованою; вплив ЄС посилюється, він стає сильнішим, збільшується його важливість у Східній Європі.
Аргументи проти Угоди:
Україна є нестабільною та корумпованою, а Угода є "передвісником" членства України в ЄС; створюються передумови для конфлікту з Росією; створюється ризик, що ЄС буде вимушений витрачати більше коштів на Україну.
Голосування |
Початково |
Після інформув. |
З тих, хто точно проголосує |
Точно+ мабуть проголосує |
З тих, хто за членство NL в ЄС |
З противни-ків членства NL в ЄС |
За Угоду |
23% |
23% |
42% |
37% |
36% |
3% |
Проти Угоди |
27% |
33% |
50% |
42% |
28% |
61% |
Не знаю |
34% |
28% |
7% |
20% |
26% |
18% |
Не голосуватиму |
16% |
16% |
- |
1% |
10% |
18% |
Цікаво, що ті голландці, хто називає себе противниками Нідерландів в ЄС, не обов'язково є більш мотивованими, проте 61% із них планують голосувати "проти". Голландці, які називають себе прихильниками Нідерландів в ЄС, не лише часто є менш мотивованими, а й більш розділені щодо українського питання: 36% із них планують голосувати "за", тоді як 28% – "проти".
А після інформування кількість противників зростає – євроскептики є набагато більш єдиними, ніж єврофіли.
Від редакції: Соціологи надали аргументи, які звучать в Голландії найчастіше. Деякі можуть здаватися українцям дивними.
Але медійна реальність – саме така, навіть якщо нам хочеться бачити її іншою.
Тому імовірність того, що Україна зможе виграти у боротьбі за перемогу на референдуму, чимдалі стає меншою. Водночас, лишається можливість та потреба зменшити розрив між кількістю тих, хто голосує 6 квітня "за", та тими, хто голосуватиме "проти".
Оригінал публікації – на сайті TNS-NIPO.
Редакція висловлює подяку Ірині Коваль за допомогу у перекладі з голландської. Публікується з редакційними правками та роз’ясненнями.
Коментар