Товарне ембарго РФ: прямі втрати України становили $ 1 млрд – Степанюк
Росія вирішила продовжити відповідні економічні заходи щодо країн, які приєдналися до санкцій проти Москви, до кінця 2017 року.
Нагадаємо, що продовольче ембарго діє в Росії з 7 серпня 2014 року в відношенні продукції з США, Євросоюзу, Австралії, Норвегії та Канади. У минулому році воно було продовжено до 5 серпня 2016 року. А з 1 січня 2016 року до списку була включена і Україна.
Росія заборонила ввезення з України м'яса, ковбаси, риби і морепродуктів, овочів, фруктів, молочної продукції. У відповідь Київ затвердив список з 43 товарних позицій. Під заборону потрапили хлібобулочні вироби, м'ясо, сири, шоколад, обладнання для залізниць і дизель-електричні локомотиви.
Як відіб'ється дане рішення Росії на Україні, в ефірі радіостанції Голос Столиціспрогнозував економічний експерт Всеволод Степанюк.
Наскільки ембарго вдарить по Україні, чи наші виробники вже знайшли свої ніші на інших ринках?
― Я би не сказав, що наші виробники знайшли інші ніші. Тим більше, що ряд продуктів може продаватися тільки на території країн СНД і ніде більше. Тому, звичайно, це буде негативно і далі впливати на розвиток економіки України. Знову ж таки, Росія підкреслює, що це ембарго взаємне, тобто вони його вводили як реакцію на ті ж санкції.
Торгівля енергоносіями між Україною і РФ захована в офшорах – Корольчук
Тобто це була відповідь?
― Це поставило в тепличні умови, скажімо, аграрну галузь Росії, яка зараз дуже гарно розвивається, має високі прибутки тощо. А це зменшило можливості нашого аграрного сектору. Тому що європейські аграрії хоч отримують компенсацію, а українські - нічого.
Якщо говорити мовою цифр, скільки Україна вже втратила через це ембарго?
― Таких цифр вам ніхто не скаже. Тому що прямі втрати від ембарго продовольства десь близько 1 млрд доларів, але це тільки прямі, які зафіксовані митною статистикою. Бо втрата одного долара експорту тягне втрату ще кількох доларів всередині країни.
Йшло багато розмов про перепрофілювання на ринки Азії та Африки. Що можна сказати про цей напрямок?
― Цей напрямок, в принципі, досить перспективний. Але для цього українські підприємства мають мати фінансові можливості. Не маючи фінансових можливостей, на жоден новий ринок підприємство не зайде. Щоб зайти на ринок ЄС, треба більше грошей, на ринок Китаю – трошки менше, в Африку – ще менше, але все рівно потрібні ці гроші. Дивлячись на політику нашого НБУ, кредитування фактично відсутнє. В тому числі і за фінансової політики нашої влади українські підприємства не можуть знайти собі інші ринки.
Там наші товари затребувані?
― В принципі, так. В тому ж Китаї, в Ірані, в Пакистані. Але, знову ж таки, там не пустий ринок, там є конкуренція. Ще наші товари можуть бути затребувані у Латинській Америці. Але для цього, зважаючи на таку географію, підприємства мають мати досить серйозні фінансові можливості, щоб торгувати з цими країнами, мають мати довгі оборотні кошти, довгі кредити тощо. Якщо цього немає, то ці ринки так і залишаться лише перспективними.
Якщо у наших виробників немає надії на державу, де вони ще можуть взяти кредити?
― Ніде. Вони змушені будуть або закритися, або продати свій бізнес європейцям, росіянам, білорусам чи ще комусь. Що ми наразі бачимо по економіці.
Це вже відбувається?
― Так, абсолютно вірно. Багато бізнесменів хочуть продати свій бізнес. Але ніхто його не купує. І вони вимушені будуть якось тут виживати. Їм залишається тільки одне – стимулювати політичний процес, щоб змінити владу, яка закінчить війну і нормалізує нормальну торгівлю з усіма країнами.
Як бути з сертифікацією?
― Перехід на євростандарти, знову ж таки, дуже затратний. Янукович колись казав, перехід на євростандарти коштує 160 млрд євро, то він цю цифру ні зі стелі брав. Ця цифра була обрахована. Де взяти Україні 160 млрд євро, питання риторичне. Вся ця асоціація з ЄС підписувалася для того, щоб іноземний інвестор просто скупив все в Україні. Це єдина мета цієї угоди.
Раніше заступник міністра аграрної політики і продовольства з питань євроінтеграції Владислава Рутицька в ефірі радіостанції Голос Столиці розповіла, яким чином уряд планує замінити ринок Росії для українського експорту. Вона повідомила, що Україна активно освоює ринки ЄС, Азії та Африки для продажу продукції агропромислового комплексу.
Тим часом в.о. глави «продовольчо-зернова корпорація України» Борис Приходькодокладно розповів про зростання експорту вітчизняної агропродукції. За його словами, зерновий потенціал і надлишки зерна, які перебувають в Україні, досить значні і на них є великий попит.
© 2005—2016 Голос Столиці
Коментар