Please note, this is an approximate translation provided by Google Translate

Сіярто заявив генсеку НАТО про "погіршення" між Угорщиною та Україною

Українська
Відносини між Угорщиною та Україною помітно погіршилися зважаючи на відсутність поправок до українського закону про освіту і нового закону про мову.

Про це заявив глава МЗС Угорщини Петер Сіярто після зустрічі з генсекретарем НАТО у Брюсселі, повідомляється на сайті уряду країни.

«Ситуація щодо України значно погіршилася зважаючи на той факт, що нічого не сталося у зв'язку з поправками до закону про освіту і закону про нову мову, який забороняє національним спільнотам право використовувати свою рідну мову в культурі, засобах масової інформації і самоврядуванні, на додаток до освіти», - заявив він.

За словами Сіярто, Україна діє проти угорської меншини, що є неприйнятним для країни, яка прагне потрапити в НАТО.

Він також наголосив, що новий український закон про мову «позбавляє національні общини права користування рідною мовою в культурі, засобах масової інформації і самоврядуванні, освіті».

«За таких умов ми не можемо затвердити проведення наради міністрів закордонних справ на рівні Ради НАТО-Україна», - зауважив Сіярто.

Він наголосив, що скликання такої зустрічі залежить тільки від України, з огляду на те, що умови, висунуті Венеціанською комісією, можливо виконати.

Читайте також: Сіярто відмовився коментувати вплив РФ на українсько-угорські відносини

Як повідомляв Укрінформ, глава МЗС Угорщини Петер Сіярто за підсумками зустрічі у Варшаві з головою МЗС України Павлом Клімкіним заявив про позитивні кроки й хороший компроміс. Також Сіярто додав, що дуже інтенсивно працює з Клімкіним, аби подолати взаємні протиріччя.  Глава МЗС Угорщини висловив сподівання, що усі протиріччя між Києвом та Будапешгтом буде подолано і відносини вийдуть на рівень, якими вони були до вересня 2017 року – року прийняття українського закону про освіту. 

Як відомо, 28 вересня 2017 року набув чинності новий український закон про освіту. Його норма щодо державної мови освіти викликала критику в деяких колах в Україні і за кордоном, зокрема Угорщині.

Перехідні положення закону передбачають поступове збільшення кількості навчальних предметів, які вивчаються українською мовою. Будапешт побачив у цьому порушення прав угорської меншини. Київ ці обвинувачення відкидає.

© 2015-2018 Укрінформ

Поділитися

Коментар