Please note, this is an approximate translation provided by Google Translate

Україна проти Росії: посол розповів про розгляд справи у Міжнародному суді ООН

English
Росія зобов’язана виконувати рішення Міжнародного суду ООН.

Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу в Гаазі сказав посол України в Нідерландах Всеволод Ченцов.

“Перш за все, виконання рішення Міжнародного суду ООН - це зобов’язання та відповідальність Росії. Рішення Суду є остаточним і обов’язковим до виконання. Відповідне зобов’язання вже закріплене в Статуті Суду і розповсюджується, у тому числі, на РФ. Якби Україна вважала, що рішення Суду не матиме ваги, ми б не подавали позов. Якщо ж говорити про механізм контролю за виконанням рішення, то його не передбачено. Міжнародний суд ООН розглядає спори між суверенними державами, які мають відповідні правові та політичні зобов’язання щодо виконання рішень”, - наголосив він.

За його словами, статистика виконання рішень міжнародних судів більш оптимістична, ніж може здаватись.

Читайте також: Ситуація з правами кримських татар в окупації критично погіршилася – дебати в ПАРЄ

“Крім того, є чимало прикладів виконання рішень міжнародних судів згодом. Та ж РФ виконала рішення арбітражного трибуналу у справі Arctic Sunrise через кілька років. Щоб виконати рішення суду одразу, потрібна сміливість - визнати помилку та взяти на себе відповідальність. Тож побачимо”, - сказав Ченцов.

А ще зазначив, що фаза розгляду по суті почалася одразу після того, як 8 листопада 2019 року Суд виніс рішення щодо юрисдикції на користь України.

“Поточний етап є письмовим, коли аргументи сторін подаються у меморандумі та контрмеморандумі відповідно. Зміст контрмеморандуму залишається конфіденційним до відкриття усних слухань. Звісно, РФ стверджуватиме, що вона навела аргументи проти позовних вимог України. У свою чергу, українська юридична команда працювала і працює над цією справою, тому ми готові опонувати будь-які аргументи російської сторони конкретними фактами і зібраними доказами, велика кількість яких вже подана до Суду. Ми не маємо сумнівів, що подані Росією у своєму контрмеморандумі доводи суд визнає необґрунтованими”, - підкреслив дипломат.

Відповідаючи на питання щодо того, коли можливе рішення у справі “Україна проти Російської Федерації” в Міжнародному суді ООН, Ченцов зазначив, що у такій категорії справ складно давати навіть приблизні прогнози.

“Після подачі російського контрмеморандуму очікуються консультації Секретаріату Суду зі сторонами щодо другого раунду письмових зауважень. Потім відбудуться слухання у справі, після яких Суд перейде до процесу прийняття рішення. У цілому, з урахуванням процедури Суду, а також можливих обмежень у зв’язку з пандемією, можна говорити про ще 2-3 роки, протягом яких триватиме процес”, - сказав Ченцов.

Читайте також: Україна відреагувала на контрмеморандум Кремля до Міжнародного суду ООН

А ще він пояснив, які питання Міжнародний суд ООН розглядатиме вперше.

“Дійсно, ймовірні порушення положень Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму розглядатиметься Судом вперше. Це важливий міжнародний договір у сфері боротьби із транскордонною злочинністю. Переконаний, що світова юридична спільнота очікує тлумачення Конвенції з боку Міжнародного суду ООН. Щодо ж до Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, то у Суду вже є певна практика. Разом з тим, наріжні для України питання, такі як заборона Меджлісу, ще за Конвенцією не розглядались. РФ доведеться пояснювати свої дії у своєму контрмеморандумі та під час усних слухань. Саме цього намагались уникнути адвокати РФ, заявляючи про відсутність у Суду юрисдикції”, - підкреслив він.

Також дипломат підкреслив, що у контексті цієї справи можна говорити про те, що Україна сміливо відкриває двері глобального правосуддя.

“Ми позиваємось у Суді з питань, відносно яких поки немає прецедентів, і проти держави-постійного члена Ради Безпеки ООН. І нам є що сказати”, - наголосив Ченцов.

Як повідомляв Укрінформ, пресслужба МЗС заявила, що Україна й надалі буде відстоювати свою позицію в рамках судового процесу в Міжнародному суді ООН щодо порушення Росією двох конвенцій.

9 серпня 2021 року Російська Федерація подала до Міжнародного суду ООН Контр-меморандум у справі, ініційованій Україною. У своєму меморандумі, поданому 12 червня 2018 року, Україна стверджує, що РФ систематично порушує Міжнародну конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародну конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

У листопаді 2019 року Міжнародний суд ООН прийняв рішення, яким відкинув усі попередні заперечення Росії щодо наявності в Суду юрисдикції, постановив розглядати претензії України по суті та, відповідно, наказав Росії надати пояснення по суті заявлених Україною вимог.

РФ стала першою державою за всю історію існування Міжнародного суду ООН, яка зобов'язана надати пояснення по суті заявлених претензій щодо порушень двох вищезгаданих конвенцій.

Щодо Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, Росія має відповісти за бездіяльність у проведенні розслідування та не перешкоджання в постачанні грошей та зброї незаконним збройним формуванням на сході України, які залучені у здійснення терористичних актів, а саме: збиття літака MH-17, обстріли цивільного населення у Волновасі, Краматорську, Маріуполі та Авдіївці; організацію низки вибухів під час масових мирних зібрань у Харкові та в інших містах.

Читайте також: Список справ «Україна проти Росії» у ЄСПЛ поповнився - МЗС про рішення щодо Криму

Щодо Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації Росія має відповісти за проведення кампанії культурного знищення проти спільнот кримських татар та українців з моменту окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь. Окрім цього, Росія має надати відповідь чому вона не виконувала тимчасові заходи, які були призначені Судом більше чотирьох років тому, в тому числі вимогу про зняття перешкод діяльності Меджлісу на території півострову.

Міжнародний суд ООН 8 листопада 2019 року визнав свою юрисдикцію у справі щодо порушення Росією двох конвенцій – про боротьбу з фінансуванням тероризму та про заборону всіх форм расової дискримінації.

© 2015-2021 Укрінформ.

Share this post

Leave a comment