Дмитро Іванович Ткач

Щирба Радміла Андріївна

 

Народився 30 жовтня 1948 року, місто Харцизьк, Донецька область; помер 6 вересня 2018 року, Київ. Український дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України, державний діяч, який у 1990–2000‑х роках відіграв помітну роль у формуванні та реалізації зовнішньополітичного курсу незалежної України на міжнародній   арені.

1964 року працював підземним електрослюсарем на шахті «Комуніст-Нова» тресту «Жовтеньвугілля», Донецької області. Хто ніколи не був у шахті під землею, той ніколи не зрозуміє, що відчував хлопець у 16 років у закритому просторі копальні. Я це знаю. Правда був трошки старший у віці 26 років, але багато разів спускався у шахту «Харківська»  ВО «Свердловантрацит» у якості уповноваженого від бюро міському партії, відповідального за виконання плану вугледобування. Але це окрема історія. Є така пісня: «Что ты знаешь о Солнце, если в шахте ты не был? Если бродишь под солнцем с утра. Только тот ценет Солнце и высокое небо, кто поднялся с зарёй на гора». Дійсно це велике щастя піднятися «нагора» живим, коли на тебе перед цим давило 1000 метрів породи. І уявіть собі, що цей 16-річний хлопець туди спускався на протязі декількох років. І вже тоді мріяв про іншу долю.

Тому у 1968 р. поступив на факультет іноземних мов Харківського державного університету ім. М. Горького, який закінчив у 1973 р. та отримав диплом із відзнакою за спеціальністю «англійська мова та література». У 1973 р. проходив стажування в Кембриджському університеті у Великій Британії. У 1983 р. закінчив Харківський державний університет ім. М.Горького, історичний факультет. Цього ж року склав кандидатські іспити за фахом «міжнародні відносини» на факультеті міжнародних відносин і міжнародного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 1997 р. проходив стажування в Інституті міжнародних відносин ім. Вудро Вільсона  Принстонського університету (США).

У 1973-1980 рр. – старший лаборант, викладач кафедри перекладу та англійської мови Харківського університету.

У 1980-1994 рр. – старший викладач кафедри іноземних мов Київського технологічного інституту легкої промисловості.

У 1994-1995 рр. – викладач кафедри теорії та практики перекладу германських мов факультету іноземної філології Київського університету.

У 1995 р. розпочинається його дипломатична кар’єра. Спочатку працює першим секретарем, радником відділу країн Африки Управління Азіатсько-Тихоокеанського регіону, Близького та Середнього Сходу і Африки; радником відділу США та Канади Управління країн Європи та Америки, начальником відділу США та Канади; начальником відділу Російської Федерації Першого територіального Управління МЗС України.

У 1998-2004 рр. – перше закордонне відрядження у якості радника-посланника Посольства України в Об'єднаному Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії.

У 2004-2007 рр. – завідувач сектором багатостороннього міжнародного співробітництва Управління економічної взаємодії з новими незалежними державами Східної Європи та Центральної Азії; головний спеціаліст сектору багатостороннього міжнародного співробітництва Управління зовнішньоекономічної політики та міжнародного співробітництва Секретаріату Кабінету Міністрів України.

У 2007-2008 рр. – заступник керівника торговельно-економічної місії Посольства України в Естонській Республіці.

У 2008-2010 рр. – заступник завідувача відділом інституційного забезпечення європейської інтеграції, завідувач сектору комунікації та навчання з питань європейської інтеграції Управління європейської інтеграції; завідувач сектору підготовки фахівців з питань європейської інтеграції Управління моніторингу відносин Україна-ЄС Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України.

19 жовтня 2011 Кириленка Євгена Григоровича призначено Надзвичайним і Повноважним Послом України в Арабській Республіці Єгипет.

2011 рік був надзвичайно важливим і водночас складним моментом для присутності України в Єгипті одразу з кількох причин.

«Арабська весна» і політична нестабільність. У лютому 2011 року в Єгипті відбулася революція, внаслідок якої пішов у відставку президент Хосні Мубарак після 30 років правління. Посол Кириленко прибув саме в цей вихор: його місія починалася в умовах повної невизначеності щодо майбутнього єгипетського керівництва, нових партнерів та нових правил гри. Це вимагало від дипломата особливої гнучкості та витримки.

Зернова стратегія. Єгипет – найбільший у світі імпортером пшениці, а Україна традиційно була одним із ключових постачальників збіжжя. Впродовж десяти сезонів з 1997 по 2008 роки Арабська Республіка Єгипет імпортувала 117 млн т зернових і борошна, посідаючи четверте місце у світі за обсягом імпорту зерна. Єгипет як найближчий і найпотужніший зерновий ринок був критично важливим для українського агроекспорту, і Посол відігравав ключову роль у підтримці цих торговельних зв‘язків.

Договірно-правова база між двома державами є однією з найбільших серед арабських країн-партнерів України і нараховує 35 двосторонніх документів міжурядового та міжвідомчого рівня. Серед ключових документів – Угода про економічне і науково-технічне співробітництво, Угода про сприяння та взаємний захист інвестицій, Угода про торговельне співробітництво та Конвенція про уникнення подвійного оподаткування.

Геополітичний вимір. Єгипет – найбільша арабська держава, впливовий гравець в Африканському Союзі та Лізі арабських держав. Для України, що шукала підтримки та партнерів поза межами пострадянського простору, присутність у Каїрі мала стратегічне значення, що виходило далеко за межі двосторонніх відносин.

Отже, Євген Кириленко приступив до роботи в надзвичайно непростий момент – коли країна перебування переживала революцію, а збереження торговельних, економічних і дипломатичних зв‘язків вимагало від Посла максимальної фахової майстерності.

Ось кілька конкретних напрямів діяльності Кириленка на посаді Посла.

Нафтогазове співробітництво. Це було одним із ключових досягнень місії. Посол взяв участь у церемонії підписання концесійної угоди між НАК «Нафтогаз України» та Міністерством нафти Єгипту, а також підкреслював, що між країнами активізувалося співробітництво у нафтогазовій сфері. У цей період НАК «Нафтогаз України» активно здійснювала видобуток нафти на концесійній ділянці Alam El Shawish у Західній пустелі Єгипту: станом на березень 2012 р. було видобуто понад 787 тис. барелів нафти.

Торговельні показники. Кириленко фіксував, що динамічний розвиток двосторонньої торгівлі та економічного співробітництва між країнами досяг 1,472 млрд дол. США, а Єгипет посів 10-те місце серед імпортерів української продукції: у 2010 р. на його частку припадало 2,59% від загального експорту України.

Перспективні напрями. Посол вишукував нові можливості для співробітництва у сфері високих технологій, особливо у космічній та авіаційній галузях, а також у сфері військово-технічного співробітництва.

Багатостороння дипломатія. У травні 2012 року Кириленко взяв участь у засіданні Координаційного бюро Руху неприєднання на рівні міністрів закордонних справ, що свідчить про його активність не лише у двосторонньому, а й у ширшому багатосторонньому дипломатичному форматі.

Революційний контекст. Посол привітав досягнення єгипетського народу на шляху до демократії, проводячи паралелі між Помаранчевою революцією в Україні та «Революцією 25 січня» в Єгипті. Це свідчить про його вміння вибудовувати довіру з новим єгипетським керівництвом у надзвичайно чутливий постреволюційний період.

Загалом місія Кириленка відбувалась в умовах подвійної нестабільності – єгипетської революції та подальшої турбулентності. І попри це йому вдалося не лише зберегти, а й розвинути ключові напрями двостороннього співробітництва.

Робота Євгена Григоровича в центральному апараті МЗС України та Секретаріаті Кабінету Міністрів, в закордонних дипломатичних установах України збіглася з етапом інтенсивної інтеграції України до міжнародних інститутів, коли Київ активно шукав підтримки в арабському світі та на міжнародній арені. Через його внесок у діяльність представництв України було закріплено стратегічну позицію держави як відповідальної сторони міжнародних зобов’язань, готової до конструктивного діалогу з різноманітними регіональними та глобальними політичними акторами.

Помер Євген Григорович Кириленко  6 вересня 2018 року у місті Києві, тут і похований.

 

 

Юрій Ладний

Мій вчитель

Євген Григорович Кириленко був для мене не лише першокласним українським дипломатом, на якого я завжди хотів бути схожим, але і вчителем. Він навчав мене англійській мові, коли я ще був школярем старших класів і готувався до вступу в омріяний Київський інститут міжнародних відносин. Євгену Кириленку не було рівних в англійській мові. Мабуть, і зараз немає. Я пам’ятаю все, чого він мене навчив. Особливо цікавими для мене були фразеологізми, афоризми і саркастична гра слів, які він любив повторювати і жонглював ними як справжній носій неперевершеної англійської мови. Відтак, деякі назавжди закарбувались у моїй пам’яті:

Some people are wise, and some are otherwise.

The more we study – the more we know,

The more we know – the more we forget,

The more we forget – the less we know,

The less we know – the less we forget,

The less we forget – the more we know.

So, why study?

У ті часи, коли людство не знало навіть такого слова як інтернет, а термін смартфон почне обережно входити у вжиток лише щонайменше за 1-2 десятиліття, ми всі вчили іноземну мову за допомогою звичайних паперових словників. А наявність оригінального англомовного тлумачного словника – Оксфордського, Уебстерського чи подібного видання – в ті часи була справжнім дивом. Такі перлини могли придбати лише обрані, яким вдалося побувати за «залізною завісою». Коштували ці видання – a fortune, як для гаманця пересічного українця часів «перебудови» чи перших років Незалежності нашої держави.

Саме в таких словниках можна було почерпнути знання тих чи інших нюансів використання сталих англомовних виразів і новоутворених словосполучень, зрозуміти на конкретних прикладах різноманітні відтінки слів, особливості вживання та використання в залежності від контексту. За допомогою цих першоджерел наше покоління намагалось зрозуміти інколи прихований для не носіїв іноземної мови зміст крилатих фраз та ідіом, які широко використовувалися у піснях відомих на весь світ рокових музикантів, книгах та кінострічках. Зокрема, bite the dust, mummy blue, over the moon, once in a blue moon, hit the road, paint the town red, make a stand, call it a day, whistleblower та багато інших.

Євгену Григоровичу були притаманні витончені манери, глибока внутрішня культура і такт, тонке почуття гумору. Все це помножувалося на стриманість, бездоганну інтелігентність і ввічливість – не фасадну, а справжню. Одним словом – природжений  дипломат до мозку кісток.

Смерть Євгена Григоровича стала непоправною втратою не лише для його дітей, чудової дружини Раїси Миколаївни, але і для всієї української дипломатичної родини та державної служби у цілому. Таких справжніх і високоморальних дипломатів, цілком відданих своїй улюбленій справі, я вже більше не зустрічав.