Як передає Укрінформ, такі висновки зробила команда BRAND UKRAINE на основі аналізу 65 міжнародних онлайн-медіа з найбільшою аудиторією англійською (30 джерел), німецькою (16 джерел), французькою (12 джерел) та іспанською (7 джерел) мовами. Їх повний перелік можна знайти у звіті за посиланням.

Базу даних для звіту "Україна у провідних міжнародних онлайн ЗМІ" надала медіамоніторингова компанія Looqme.

Лише за серпень 65 провідних міжнародних ЗМІ опублікували понад 16 тисяч матеріалів про Україну, що охопили майже 300 мільйонів читачів. Лідером за кількістю публікацій стали німецькомовні джерела, які згенерували майже половину всіх статей, якщо враховувати передруки. Натомість найвище охоплення було в матеріалів англійською.

Найпоширенішими інфоприводами серпня стали:

• смерть ватажка ПВК “Вагнер” Євгенія Пригожина (15% публікацій);
• український контрнаступ (8%);
• атаки безпілотників на території Росії (8%);
• обстріли української інфраструктури (6%).

Також ЗМІ писали про День Незалежності України, обстріл Росією суховантажу в Чорному морі, масовану атаку на Одесу, саміт БРІКС, висадку українського десанту в тимчасово окупованому Криму, влучання російської ракети в готель у Запоріжжі, що користувався популярністю в іноземних гуманітарних місій, підписання Президентом Володимиром Зеленським указу про звільнення всіх обласних військкомів, атаку на порт російського Новоросійська і звільнення Збройними силами України села Роботине на півдні.

Порівняно з липнем зросла кількість статей про український контрнаступ у позитивній тональності. Так, у заголовках дедалі частіше почали з’являтися фрази “контрнаступ здійснив прорив”, “Україна досягла успіхів фронті” та “Україна прорвала найважчу першу лінію російської оборони”.

Водночас у першій половині серпня у низці провідних медіа, серед яких The New York Times і The Washington Post, поширеною була критика стратегічного підходу ЗСУ до контрнаступу, що частково вщухла після звільнення українськими військами нових територій на півдні.

Натомість атаки дронів на РФ медіа здебільшого висвітлювали як природне повернення війни на територію агресора. Попри відсутність одностайної думки щодо доцільності ударів, значна частина журналістів і експертів визначала, що атаки дронів на Росію в майбутньому послаблять військову логістику агресора і завадять Кремлю приховати сувору реальність війни від свого населення.

44% цитат у статтях належало українським офіційним особам, 56% — російським. Так найчастіше високопосадовців країни-агресора цитували німецькомовні медіа (68% цитат), а найрідше — французькомовні (13% цитат).

Керівниця аналітичного відділу BRAND UKRAINE Тамара Новосельська пояснила зниження кількості статей про Україну у серпні меншою кількістю потужних інфоприводів порівняно з липнем, коли відбувся саміт НАТО у Вільнюсі.

"Водночас, - зазначила вона, - позитивним сигналом у серпні стало помітне покращення тональності важливих для України тем, насамперед теми контрнаступу ЗСУ. Найвпливовіші медіа світу, особливо в Німеччині, частіше цитують російських спікерів, ніж українських".

Цей факт потребує особливої уваги та проактивних дій з боку всіх стейкхолдерів в Україні, які комунікують з іноземними ЗМІ, підкреслила Новосельська.

Як повідомлялося, BRAND UKRAINE - громадська організація, яка об’єднала однодумців та експертів у сфері стратегічних комунікацій та міжнародних проєктів. Організація допомагає розвивати сильний і сталий бренд України у світі, формувати її позитивний імідж та суб’єктність шляхом розробки lovemark проєктів та кампаній, цифрових рішень та аналітичних продуктів.           

© 2015-2023 Укрінформ.