Реформування "нереформуємого"
Щойно стало відомо про чергову зміна структури міністерства закордонних справ.Замість управління, яке займалося Росією, створено департамент, який буде займатися "протидією загрозам з боку Росії". Відчуваєте різницю? Скільки вже їх було цих структур за 25 років? Щонайменше стільки, скільки було міністрів. Як у відомій притчі про три конверти. Дуже цікаво було б дізнатися, яким саме загрозам з боку Росії буде протидіяти новостворений департамент? Якщо військовим, то це, мабуть, компетенція міноборони; інформаційним - мінСтець; економічним - відповідно...Міграційна загроза? На цьому "фронті" також є професіонали. Культурна експансія? Маємо мінкульт, Нацраду. Ключове питання -масштаби людських і фінансових ресурсів, які будуть виділятися на ць боротьбу. Якщо, як завжди, "в межах існуючого бюджету і штатного розкладу",то це вибачте, - профанація.
Щось подібне вже було в історії МЗС. І закінчилось нічим. Правда, тоді протидіяли іншим загрозам, оскільки з боку північного сусіда їх менше всього чекали. Навіть ввели посаду цілого заступника міністра! Але загрози як були, так і залишилися,а посаду скоротили. Міністерство закордонних справ, все ж таки, специфічне відомство, яке захищає на міжнародній арені національні інтереси держави і визначені зовнішньополітичні пріоритети притаманними лише йому дипломатичними методами.Тому реформувати треба не структуру міністерства, а дипломатичну службу, акцентуючи увагу на підготовці високопрофесійних дипломатичних кадрів з широким світоглядом, які володіють сучасним інформаційними технологіями, дипломатичним інструментарієм, мистецтвом ведення переговорів, двома іноземними мовами. А щодо структури МЗС, то в ній точно повинні бути Архів, Бібліотека і Дипакадемія. Про це треба завжди пам'ятати.
Володимир Хандогій
президент Української асоціації зовнішньої політики
Надзвичайний і Повноважний Посол
Коментар