Незвідані шляхи Господні. Посеред загального плачу з приводу того, що "світ розпадається на очах", у Європі знайшлася маленька, але горда країна, яка всіх здивувала, — Австрія.
Виплекана Росією мрія про загальну "консервативну революцію", лавину, яка розвалить ліберальну Європу, спіткнулася об європейського ліберала з російським (а також голландським, естонським і трохи українським) корінням — університетського професора Александра Ван Дер Беллена.
Німецьке головування в ОБСЄ мало оживити організацію, яка останнім часом не може похвалитися ефективністю.
Принаймні, на це сподівався глава німецького МЗС Франк-Вальтер Штайнмаєр, коли рік тому став чинним головою організації. Дипломати свідчать: Штайнмаєр розраховував, що авторитет Німеччини дозволить зробити його місію історією успіху.
Та наразі можна говорити про зворотне.
Міністерська зустріч ОБСЄ, що завершується 9 грудня в німецькому Гамбурзі, не стала тріумфальною подією.
5 грудня 1994 року у Будапешті було підписано "Меморандум про гарантії безпеки у зв'язкуу з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї".
Згідно із документом, підписаним президентами США, Росії, України та прем'єром Великої Британії, Київ відмовлявся від ядерного арсеналу, який на той час був третім найбільшим у світі (після США і Росії). Натомість США, Росія та Британія брали на себе такі зобов'язання:
