Заява Генерального секретаря ООН про його готовність особисто відвідати Київ і Москву залишилась, на загал, малопоміченою. Та це й не дивно. Сьогодні ООН, зокрема її Генсек, перебувають на маргінезі суспільної уваги через їхню мляву реакцію на розв’язану Росією війну проти України. Окремі сплески активності в Генасамблеї і Радбезі, збурені зусиллями нашого постпреда Сергія Кислиці, є швидше винятками, які лише підтверджують загальне правило. А сама пропозиція виглядає явно запізнілою. Проте, очевидно, що крига скресла.