Вже 3 квітня в Угорщині відбудуться парламентські вибори. На них урядова партія "Фідес" Віктора Орбана намагатиметься утримати свою владу. Натомість об’єднана опозиція на чолі з Петером Маркі-Заєм вперше за тривалий час правління Орбана отримала шанс претендувати на більшість у парламенті.

У "Фідес" свідомі, наскільки високими є ставки, тож ретельно готувалися до цих виборів. Проти об’єднаної опозиції діє ретельно вибудована Орбаном система: відкоригований під інтереси уряду виборчий механізм, необмежені медіаресурси, низка проурядових організацій та структур, що працюють на владу.

А оскільки ціна програшу для "Фідес" надто висока, то на додачу до цих брудних технологій угорська влада вдалася ще й до аморальної інструменталізації російської агресії проти України.

Тим самим відносини Будапешта з Києвом впали до найнижчого рівня. І судячи зі звинувачень на адресу української влади у втручанні в перебіг угорських виборів, ці конфлікти можуть залишитися між двома країнами надовго. 

Брудні засоби

За час перебування при владі Віктор Орбан доклав чимало зусиль, аби зцементувати "владну вертикаль" і домогтися того, щоби за видимості вільного вибору його результати забезпечували виграш для "Фідес" – партії влади, що має нині **конституційну більшість у парламенті Угорщини.

Партія не соромиться вдаватися до відвертого популізму. На час передвиборчої кампанії було зафіксовано ціни на продукти першої необхідності (борошно, олію, молоко, курятину та свинину), комунальні платежі тощо.

Влада завчасно перекроїла виборчі округи так, щоб до них, окрім великих міст, де більш прихильні до опозиції, входила і сільська місцевість, яка традиційно голосує за партію влади.

Окрім того, "Фідес", по суті, легалізував "електоральний туризм", коли угорці з-за кордону можуть голосувати поштою або ж приїздити до Угорщини і голосувати, навіть не мешкаючи в окремих округах. При цьому уряд Угорщини досить вибірковий у своїх підходах. Скажімо, у Великій Британії чи Німеччині, де угорці менш прихильні до Орбана, проголосувати складніше – треба їхати до нечисленних угорських представництв. А у Румунії, де угорці могли голосувати поштою, днями на смітнику знайшли частково спалені бюлетені тих, хто проголосував проти партії влади.

Для того щоб мобілізувати свого консервативного виборця, в один день з парламентськими виборами відбуватиметься й "анти-ЛГБТ" референдум.

"Фідес" готовий до звинувачень у нечесності виборів з боку держав Заходу – таку оцінку угорським виборам вже давали спостерігачі ОБСЄ на попередніх виборах 2014 та 2018 року.

Нині ОБСЄ сформувало безпрецедентно велику місію спостерігачів – 218 осіб. Але у владних коридорах Будапешта готові до критики, тож цього разу партія влади закликала до моніторингу виборів "незалежних" спостерігачів з ультраконсервативної структури Ordo Iuris (до складу якої входять і американські праві консерватори, й ультраправі з Італії), що, як подейкують, цілком контролюється спецслужбами Росії.

Попри те, що нещодавно розслідувачі з видання Direkt36 оприлюднили інформацію про те, що комп’ютерну мережу МЗС Угорщини протягом десятиліття моніторили хакери з Росії, це не стало головною новиною на провладних каналах. Натомість нею стало начебто блокування сайту "Фідес", і влада усіляко натякає на те, що причетні до цього не російські спецслужби, а політичні опоненти.

Також угорські медіа непропорційно висвітлюють передвиборчу кампанію.

Скажімо, коли 15 березня Віктор Орбан виступив на мітингу своїх прихильників, державний канал показав його виступ дев’ять разів впродовж 24 годин. Натомість його опонент отримав лише 5 хвилин ефірного часу.

Схожа ситуація і з рекламою на зовнішніх носіях: "Фідес" розмістив її ледь не у вісім разів більше, ніж опозиційні партії, не гребуючи до того ж відвертим приниженням опонентів.

Політична гра навколо агресії РФ

Атака Росії на Україну 24 лютого також позначилась на електоральній кампанії в Угорщині.

Віктор Орбан відомий як друг Путіна. Понад те, частина експертів вважає, що путінська модель влади була взірцем для угорських автократів.

В умовах, коли світова спільнота об’єдналась у підтримці України, "Фідес" необхідно було нейтралізувати негатив, тож і тут політтехнологи партії влади вдалися до брудного креативу.

Невтручання Угорщини, блокування ембарго на російські енергоносії, заборону транзиту товарів воєнного призначення до України в Будапешті супроводжували наративом про "угорські національні інтереси", що полягають у тому, щоб не бути втягненими у війну і не дати цінам на комуналку зрости.

Угорщина, щоправда, прийняла значну частину українських біженців, але й тут не обійшлося без бруду.

Згідно із заявою Угорського Гельсінського комітету, влада Угорщини бреше про те, що у країні перебувають 540 тисяч біженців з України, нехтуючи тим фактом, що для багатьох українців Угорщина була лише транзитною країною.

Ця брехня потрібна, щоб здобути додаткову підтримку з фондів ЄС. І це при тому, що кількість людей, які офіційно звернулися по тимчасовий захист в Угорщині, станом на 27 березня становить 7749 осіб, а ще близько 80 тисяч подалися на тимчасовий дозвіл на проживання на термін до 30 днів.

Природно, що позиція Угорщини викликає відразу як у її сусідів (приміром, Польща та Чехія відмовились від зустрічі міністрів оборони Вишеградської четвірки в Будапешті), так і в Україні.

У онлайн-зверненні до Віктора Орбана під час зустрічі очільників держав ЄС Володимир Зеленський прямо запитав угорського прем’єра, чи бачив він, що відбувається в українському Маріуполі.

Проте апеляція до моралі не стала запобіжником від подальшої експлуатації української теми в кампанії угорської партії влади.

Там вже прямим текстом заявляють, що Україна намагається втрутитися у виборчий процес. ВІП-агітатор "Фідес", міністр закордонних справ Петер Сійярто у своїх промовах, зокрема, звинувачує об’єднану опозицію (яку чомусь вперто називає "лівими" попри наявність у її складі не лише соціалістів, але й "зелених", лібералів та донедавна ультраправої партії "Йоббік") у тому, що вона начебто веде "постійні перемовини з українським урядом і пообіцяла, що в разі приходу до влади негайно ухвалить рішення про постачання зброї до України та проголосує за санкції на постачання нафти та газу до Європи, зокрема до Угорщини".

При цьому головний угорський дипломат заявив, що "Угорщина буде поза цією війною".

Ми не дозволимо, щоб угорські люди платили ціну за цю війну, ми не будемо постачати зброю і ми не будемо голосувати за санкції щодо постачання нафти та газу.

Те, що у стані війні з небезпечним і агресивним сусідом перебуває Україна, де проживає понад 150 тисяч угорців (чимало з яких мають право голосу на угорських виборах), Сійярто та Орбана, схоже, мало обходить – необхідну кількість голосів на виборах вони планують "намалювати" за будь-яких умов.

Втім, ці провокації мали певний успіх: якщо ще місяць тому розрив між партією Орбана та опозицією скоротився до небезпечної відстані у пару відсотків, то тепер знову зріс до 10%.

Це дає Орбану істотні шанси на нову перемогу, але не гарантує її. 

Угорщина після виборів

Дотепер існує хоча б мізерний шанс, що "Фідес" програє вибори. Усе залежить від голосів тих, хто ще не визначився і робитиме це безпосередньо на виборчих дільницях.

Інше питання, як буде розвиватися політика Угорщини після виборів. 

Частина експертів вважає, що після виборів риторика "Фідес" пом’якшиться і Будапешт буде більш схильний до конструктиву.

Проте більш ймовірний сценарій – не такий привабливий, і не лише для України, але й для ЄС.

Попри намагання Орбана мавпувати Путіна, наразі в нього більше виходить йти шляхом Лукашенка.

А це значить, що 3 квітня угорці можуть проголосувати за перетворення Угорщини на європейську Білорусь: державу, очолену автократом, де опозиція не має впливу, уряд контролює медіа, політична верхівка прихильна до Росії та залежить від "Газпрому".

І хтозна, чи не вирішить одного дня Віктор Орбан (як це вже зробив Лукашенко) надати територію своєї держави для атаки на сусідів?

Автор: Сергій Герасимчук, експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"

© 2014-2022, Європейська правда