Втрати серед цивільних осіб із 24 лютого 2022 року, після початку Росією повномасштабної війни проти України, до 30 червня 2023 року становили 25 170 осіб (станом на 18 червня - 24 862), зокрема 9 177 загиблих (9 083), повідомило управління Верховного комісара ООН із прав людини (УВКПЛ ООН).

"УВКПЛ ООН вважає, що реальна кількість випадків загибелі або поранення цивільних осіб є значно вищою, оскільки багато повідомлень із місць, де такі випадки мали місце, як і раніше, потребують додаткового підтвердження, водночас отримання інформації з деяких місць, де тривають бойові дії, затримується", - наголошується в документі щодо даних ООН.

Це стосується, наприклад, таких населених пунктів як Маріуполь (Донецька обл.), Лисичанськ, Попасна і Сєвєродонецьк (Луганська обл.), де, за повідомленнями, зафіксовано численні випадки загибелі або поранення цивільних осіб.

За підтвердженими даними ООН, загинули 4 202 чоловіки, 2 506 жінок, 281 хлопчик і 225 дівчаток, тоді як стать 29 дітей і 1 934 дорослих поки що не вдалося встановити.

Серед 15 993 поранених 477 хлопчиків і 342 дівчинки, а також 276 дітей, стать яких поки що не вдалося встановити.

Порівняно з даними на 18 червня загинуло п'ятеро дітей і ще дев'ятьох було поранено.

Якщо раніше зведення УВКПЛ ООН про кількість втрат виходило щодня, а потім тільки в робочі дні, то з липня 2022 року воно стало щотижневим, а з кінця травня 2023 року - за кожні два тижні. У цьому зведенні, як і в попередньому, наведено дані за місяцями.

Згідно з ними, кількість загиблих у червні становила 172 порівняно зі 174 у травні, 180 - у квітні, 181 - у березні, 143 - у лютому, 201 - у січні цього року, 206 - у грудні та 187 - у листопаді минулого.

Найсмертоноснішим місяцем, як вказує ООН, для цивільних осіб залишається березень минулого року - щонайменше 4 143 загиблих. У квітні 2022 року, згідно з публікацією УВКПЛ, кількість смертей цивільних через війну знизилася до 811, у травні - до 544, у червні - до 429 і в липні - до 385. У перші п'ять днів війни з 24-го до 28 лютого загинуло 3 684 особи, у серпні - 339, у вересні - 405 і в жовтні - 309.

Кількість поранених за червень становила 641 порівняно з 685 у травні, 494 - у квітні, 592 - у березні, 456 - у лютому, 538 - у січні цього року, 617 - у грудні і 541 - у листопаді минулого року. У жовтні кількість поранених скоротилася до 795 з 982 у вересні, коли вона виявилася вищою за показник серпня - 919. До цього щомісяця кількість поранених перевищувала тисячу: липень - 1 129, червень - 1 106, травень - 1 138, квітень - 1 891, березень - 3 000. За п'ять перших днів війни в лютому минулого року було поранено 469 осіб.

У цьому зведенні також наводиться регіональний зріз. Найбільше загиблих і поранених від початку повномасштабної війни в Донецькій області - відповідно 4 336 і 7 732, за нею йде Харківська - 1 083 і 2 299.

У Київській області, за даними організації, загинуло 964 цивільних і 337 було поранено, у Херсонській - відповідно 640 і 1 200, у Луганській - 522 і 748.

У Чернігівській області від початку війни УВКПЛ ООН зафіксувало 334 загиблих і 260 поранених, у Запорізькій - 310 і 571, у Миколаївській - 303 і 663, у Сумській - 207 і 333, у Дніпропетровській області - 203 і 783.

Найбезпечнішим регіоном, без постраждалих, залишається Закарпатська область, немає загиблих і в Тернопільській області, проте там було поранено 10 осіб. В Івано-Франківській області кількість загиблих і поранених - по одному, у Волинській - 1 і 6, Хмельницькій - 3 і 21, Кіровоградській - 4 і 13, Рівненській - 4 і 15, Львівській - 12 і 31 (без урахування трагедії цього тижня), у Полтавській - 24 і 76, у Черкаській - 26 і 29, у Вінницькій - 35 і 197, Житомирській - 41 і 65, Одеській - 52 і 172, Києві - 72 і 251.

УВКПЛ ООН уточнює, що в червні від зброї вибухової дії з великою зоною ураження загинуло 164 особи та ще 614 було поранено, тоді як від мін і вибухонебезпечних пережитків війни померло 8 і було поранено 27 осіб.

Загалом від початку війни на зброю вибухової дії з великою зоною ураження припало 90,5% усіх випадків загибелі або поранення, зазначається в документі.

У зведенні традиційно зазначено, що зростання показників до попереднього зведення не слід зараховувати тільки на випадки після 18 червня, оскільки протягом цього періоду Управління верифікувало деяку кількість випадків за попередні дні.

© 1992-2023, Інтерфакс-Україна.