Please note, this is an approximate translation provided by Google Translate

Все пропало?

Українська

          Наближається 1 листопада, коли уряд Нідерландів повинен остаточно визначити свою позицію щодо Угоди про асоціацію Україна – ЄС. Прикро усвідомлювати, але схоже, що з політичної точки зору Нідерланди як державу, яка завжди підтримувала Україну на міжнародній арені з принципових питань, ми втратили. І це попри той факт, що наше торговельне  і інвестиційне співробітництво розвивається по висхідній. Відповідь на запитання, чому так сталося, повинен дати вітчизняний МЗС. Але навряд чи ми її дочекаємося. Тим більше, об'єктивної оцінки ситуації. Тому що, принаймні, одна причина трансформації Нідерландів з лояльної до нас країни у країну - кілера Угоди про асоціацію лежить на поверхні. Це - провал в нашій інформаційно - роз'яснювальній роботі з голландцями. Ті, хто повинен був це робити, так і не пояснили їм додану вартість наших відносин з ЄС. А мантра про те, що це збіг обставин і Україна просто стала першою жертвою євроскептичних настроїв у Європі звучать не дуже переконливо.

          Ми повинні усвідомити, що за своє «місце під сонцем» треба боротися. Боротися з тими, хто намагається позбавити нас цього місця. Не хотілося б «вішати усіх собак» на МЗС, але у цій нерівній боротьбі перемогти може тільки професіоналізм дипломатів, системна цілеспрямована робота на державному рівні, в центрі якої повинно бути наше Посольство. Не раптові «десанти» на доручення президента, коли поїзд вже пішов.

          Дрібниць у цій роботі не буває. І якщо Україна вже потрапила в халепу з вкраденими з голландських музеїв картинами, що вкрай негативно позначилося на нашому іміджі, то треба хоча б вміти їх достойно повернути законним власникам. Принаймні відреставрованими і, звісно, вибачившись. Не додає оптимізму в тому, що у «голландському королівстві» у нас все гаразд, і заява радника голови СБУ Ярослава Антоняка, яку щойно оприлюднив "Укрінформ". Відвідавши посольство України в Гаазі, у нього залишилося враження, що в ньому працюють виключно російськомовні(!) дипломати. Важко не погодитися з його висновком, що це «може значно впливати на ефективне представлення Української держави перед голландцями». Можливо, це «мовний бар'єр» не дозволив нашим дипломатам пояснити голландському суспільству, кому, насправді, належить колекція «скіфського золота» з  кримських музеїв, яка експонувалася в Нідерландах ще до брутальної анексії Криму Росією, і куди її треба повертати?

          Фахівці далекі від того, щоб стверджувати, що з нашою асоціацією з ЄС «все пропало». Вихід із ситуації, що склалася внаслідок незрозумілої позиції Нідерландів, має бути. Його слід шукати в юридичній площині, бо політики вже все сказали. І ми сподіваємося, що вітчизняне МЗС його знайде.

          Дякуючи експертам, зокрема Сергію Сидоренку, за фахові коментарі і можливі сценарії розвитку подій, які конче важливі для громадянського суспільства, не зайвим було б почути і роз'яснення владних структур, що ж буде з нашою Асоціацією після 1 листопада.

Володимир Хандогій

Президент Української асоціації зовнішньої політики

Надзвичайний і Повноважний Посол

Поділитися

Коментар