США ПОТРІБНА СИЛЬНА, ЗРОЗУМІЛА І ПРОГНОЗОВАНА ПОЗИЦІЯ УКРАЇНИ

- Чверть століття - це багато в чому визначальний термін для початку двосторонніх відносин. Які, на ваш погляд, можна назвати основні досягнення за цей період?

- Якщо порівняти ситуацію тоді й зараз, звичайно різниця разюча. По-перше, Україна потрапила у фокус уваги Сполучених Штатів вже не як частина СРСР. Очевидно, що ця увага посилилася під час Помаранчевої революції й Революції Гідності, і тепер пересічні американці не запитують, чим Україна відрізняється від Росії. 

По-друге, за 25 років відбулися якісні зміни наших відносин - від звичайних двосторонніх зв'язків до стратегічного партнерства. Останніми роками, після Революції Гідності та розв'язання Росією війни проти України, у нас з'явились дійсно взаємні стратегічні цілі, яких окремо кожна сторона не могла би досягнути у відриві від іншої. У цьому контексті розглядається роль України в майбутньому Європи як стратегічного партнера США, можливо, на якомусь етапі як союзника. 

По-третє, важливим надбанням стали контакти між людьми. Українців і американців, як ніколи раніше, об`єднали спільні цінності. Якщо кілька років тому лише 2% громадян України говорили, що для нас є пріоритетними відносини зі США, то тепер цей показник виріс на порядок. У цьому, звичайно, є заслуга і української діаспори в США, яка багато років не тільки звертала увагу американської влади на Україну, але також послідовно боролась за суверенну, незалежну, успішну Україну. Найбільш яскраві приклади - це лобіювання українських інтересів і підтримка нашої боротьби проти Росії. Це також волонтерська діяльність, гуманітарна допомога.

Такі досягнення дають нам основу для розвитку двосторонніх відносин і стратегічного партнерства між двома країнами.

- 2016-й рік був складним для США, враховуючи виснажливу президентську кампанію та багато викликів у зовнішній політиці, у тому числі, в відносинах з Москвою. Як у цей період вдавалося просувати українські інтереси? 

- Звичайно, кожний рік можна назвати непростим, хоча ситуація у США є порівняно стабільною. Однак глобальні проблеми не обійшли стороною й Америку. Йдеться про нові підходи в політиці, де стало більше популізму й прямого виходу на громадян через соцмережі, про питання економічного укладу, які змінюються у зв'язку з новими технологіями. Крім того, треба враховувати новий період нестабільності у світі й спроби, насамперед, Росії зруйнувати існуючі міжнародно-правові механізми та замінити силу права на право сили.

Ми зосередили основну увагу на трьох ключових моментах. Перший - це підтримка Сполученими Штатами України в боротьбі проти агресії РФ. Тут були й механізми воєнно-політичного співробітництва, й військово-технічної допомоги. Військова допомога була збільшена в бюджеті 2017 року і включає можливість надання Україні летальної оборонної зброї.

Другий момент - це підтримка макроекономічної стабільності України. Це виділення кредитних гарантій, підтримка взаємодії з МВФ, нові програми USAID та взаємодія по бізнес-проектах. Оскільки кошти виділяються під певні умови, які охоплюють боротьбу з корупцією, реформування секторів в економіці, США, фактично стали важливим фактором підтримки реформ в Україні. 

Третій - це досягнення високої інтенсивності двосторонніх контактів. Свідчення тому - понад 50 офіційних делегацій за минулий рік з України, у тому числі на рівні президента, прем'єр-міністра, віце-прем'єрів, міністрів, а також проведення зустрічей двосторонньої торговельної комісії, засідання робочої групи зі співпраці у сфері космосу. Це робота постійна, і з українського боку є висока активність на американському напрямі, що реально допомагає в роботі посольства. 

Крім того, ми зберегли високий ступінь довіри на рівні керівництва країн. Активна участь віце-президента Джо Байдена в українському питанні та на європейському напрямі в цілому - це те, за що ми маємо бути вдячні.

Є ще один особливий момент - це реабілітація наших військових у США за допомогою і американського уряду, і діаспори. На жаль, це завдання залишається актуальним. Буквально останніми тижнями до США прибули нові поранені з України в дуже складному стані, і ми продовжуємо нашу спільну роботу.

В інформаційному плані Україна за рік стала більш зрозумілою для американського політикуму. Ми провели велику роботу з інформування органів влади США про реальну ситуацію в Україні. Але, як виявилось, бути просто поінформованим недостатньо. Потрібна сильна, зрозуміла, прогнозована позиція нашої країни як партнера у двосторонніх відносинах. 

ВІДНОСИНИ УКРАЇНА-США ВСТУПАЮТЬ У ПЕРІОД МОЖЛИВОСТЕЙ

- З перемогою Дональда Трампа американська зовнішня політика може суттєво змінитися. Ми чуємо з його боку аргументи на користь зближення з керівництвом Кремля попри поведінку Росії в Україні й Сирії, що засуджує нинішня адміністрація. Як це може вплинути на перспективи діалогу між США і Україною?

- Зараз немає всіх відповідей на це запитання, тож ми можемо уявити основні тенденції лише в загальних рисах. Якщо говорити про зовнішню політику, то скоріше за все, вона наблизиться до політики з позиції сили. При цьому, роль окремих країн, на противагу міжнародним інституціям, значно підвищиться. З іншого боку, очевидно, буде нарощуватися ефективність збройних сил і правоохоронної системи, про що йшлося під час кампанії.

Щодо санкцій проти Росії, очевидно, що прагматичні республіканці, передусім у Конгресі, розуміють важливість продовження активної політики на цьому напрямі. Не думаю, що санкції, пов'язані з Кримом, будуть скасовані. А от щодо Донбасу - все залежатиме від поведінки самої Росії. Навряд чи бажання зіграти "швидку партію" з Путіним знайде результативне рішення, якщо тільки Росія повністю не виконає Мінські домовленості. При цьому, можливо зросте роль інших інструментів, у тому числі надання оборонної зброї для України.

Але в цілому я дивлюсь на наступний період як на період можливостей. 

- Якщо можна, два уточнення. Перше - по зброї. На вашу думку, Україна має більше шансів отримати зброю при Трампі?

- Оборонне обладнання надходить в Україну і дає можливість зберегти життя нашим воїнам, а також зафіксувати порушення режиму припинення вогню, як приклад - контрбатарейні радари. Але не секрет у тому, що на заваді отримання Україною летальної зброї залишається позиція (нинішнього - ред.) президента США. Тому, відповідно, зміни в Білому домі дають можливість по-новому поглянути на це питання. 

- Друге уточнення стосується тиску на Росію. Ви, очевидно, знайомі з публікацією Bild про те, що Генрі Кіссинджер пропонує адміністрації Трампа залишити "в спокої" питання Криму в обмін на гарантії врегулювання ситуації на Донбасі. Як би ви прокоментували це?

- Генрі Кіссиндежр має великий досвід доносити свої ідеї до перших осіб держави. Я би ставився до цього серйозно, як до однієї з пропозицій все ще впливового американського дипломата попри його 93-річний вік. Але про план Кіссинджера можна говорити так само, як і про план Флінна або план Матісса. Це ідеї та бачення, які можуть мати або не мати свій вплив на дії Дональда Трампа. В будь-якому разі, позиція обраного президента виходитиме з багатьох пропозицій.

Я бачив, це питання викликало велику реакцію в експертних колах в Україні, і зрозуміло чому. Будь-які розмови, що про Крим треба забути, або що Україна має відійти у сферу впливу іншої країни - це неприйнятні рішення. Це основний сигнал, який зараз має почути Генрі Кіссинджер, і всі, хто пропонуватиме нові-старі ідеї. Майбутня позиція в цьому питанні визначатиметься, я переконаний, народом України.

Оточення Дональда Трампа поступово виходить на спілкування з нами щодо нового періоду роботи, і, на мою думку, тут якраз потрібно активізувати конкурентність пропозицій, ідей і підходів, а не реагувати тільки емоційно на публікації в ЗМІ.

РОЛЬ ПРЕЗИДЕНТА США СТАЄ БІЛЬШ ПОТУЖНОЮ

- Ви неодноразово зазначали, що підтримуєте контакт зі штабом Дональда Трампа ще з часів виборчих перегонів. Чи отримували ви обнадійливі для України сигнали від перехідної команди зараз?

- Я дійсно провів ряд особистих зустрічей і використав можливість візитів делегацій з Києва, в першу чергу в Конгресі - з тими, хто підтримував Трампа з самого початку. Були зустрічі з людьми, які мають певний вплив безпосередньо на обраного президента. Це спілкування продовжуватиметься й надалі. 

Тут можна виділити три сигнали. Перший - це акцент на двосторонні відносини з конкретними країнами, які можуть вплинути на ситуацію в інтересах США. Тут Україна розглядається як можливість для протидії спробам Росії зруйнувати світовий порядок. При цьому відчувається абсолютно негативне ставлення нової адміністрації до намагань Росії продовжувати агресію, вбивати людей чи то в Україні, чи в Сирії, чи в інших місцях.

Другий сигнал - це зміна існуючої моделі взаємодії адміністрації й Конгресу. З одного боку, це збільшення можливостей для швидкого проходження рішень, ініційованих президентом у Конгресі завдяки республіканській більшості в Сенаті й Палаті представників. З іншого, на сьогодні відсутні узгоджені позиції по багатьох питаннях між Конгресом і обраним президентом.

Третій посил, адресований в тому числі до України, це те, що надійні, передбачувані й відповідальні партнери матимуть можливості для подальшої взаємодії. Партнери, які себе проявлять нездатними виконувати угоди, матимуть проблеми у відносинах зі США. Такий прагматичний підхід обумовлюється, не в останню чергу, певною долею представників великого бізнесу в новій адміністрації.

- Недавно з'явилася інформація, що компанія ExxonMobile, яка має контракти з Росією, лобіювала проти закону на підтримку України "STAND for Ukraine Act" через питання російських санкцій. Її керівник - Рекс Тіллерсон має намір очолити американську дипломатію. Як це розцінюють у Києві?

- Зараз багато можна почути про лобізм, але насправді я дуже здивувався би, якщо б проявилися факти, що ExxonMobil змусила окремих сенаторів змінити свою позицію. Це дещо виходить за рамки моделі, яка встановилась останнім часом в Сенаті. Законодавці можуть вислухати пропозиції, але це не означає, що на них впливає такого роду активність.

STAND for Ukraine Act передбачає закріплення контролю над санкціями проти Росії за Конгресом проти нинішніх прерогатив президента продовжувати їх щороку або приймати рішення про послаблення чи скасування.

Наступне, що відбуватиметься в Конгресі - це повторне внесення цього документа в обидві палати. Я не думаю, що текст зазнає суттєвих змін. Ця історія залишається, в тому числі як певний важіль впливу законодавчої гілки влади на виконавчу в питаннях політики санкцій. Ми вже зараз маємо звернення до обраного президента щодо необхідності ухвалення цього закону, а також щодо підтримки України. Тож для нас роль Конгресу зростає в наступний період.

- Але ж сам Трамп, будучи президентом, може не підписати закон, який обмежує його можливості в політиці з Росією...

- Це стане свідченням появи нової моделі взаємодії Конгресу з Білим домом. Але тут є ще один момент: на місця тих людей, які зараз займаються політикою санкцій, прийдуть нові виконавці. Тому з "інституційною пам'яттю", яку хотілося б побачити в Державному департаменті, в Білому домі, є питання - заміни будуть масштабними. 

А от щодо впливу президента на такі речі, я назвав би його кардинальним, натомість він відбувається у взаємодії з республіканською більшістю. Система інститутів в Америці збалансована, хоча в нових умовах геополітичних конфліктів, війн, кіберзагроз багато питань роблять роль президента Сполучених Штатів більш потужною, ніж раніше. 

ДОВКОЛА УЧАСТІ УКРАЇНИ В ІНАВГУРАЦІЇ ПРЕЗИДЕНТА США БАГАТО СПЕКУЛЯЦІЙ

- Інавгурація обраного президента відбудеться 20 січня. Хто буде офіційно представлений від України?

- Довкола цього питання виникло багато спекуляцій. Причому, вони не припиняються. Посольство отримало офіційну ноту від американського протоколу, що нинішня інавгурація за рівнем участі від країн проходитиме за тими ж правилами, що і в попередні роки. Тобто, на ці офіційні заходи запрошуються посли, і ніяких запрошень лідерам держав не надсилається. Тому питання, чи їде Президент України, не стоїть так само, як і питання приїзду інших президентів. На сьогодні такий формат не передбачений. 

- Якими є найближчі плани України на американському напрямі в новому році? 

- Ключовим питанням для нас є організація особистої зустрічі президентів України і США. Ми плануємо візит Петра Порошенка до Сполучених Штатів уже в лютому. Це можливість вирішити багато питань, про які ми розмовляли - і особистої комунікації, і обміну по двосторонній співпраці, і геополітичних аспектів. Є сподівання, що після цього буде новий поштовх для роботи Комісії стратегічного партнерства - вона вже не збиралась багато років. Ми плануємо провести засідання Робочої комісії з досліджень у сфері космосу, реалізації нових проектів. Розраховуємо, що будуть зрушення у військово-технічній співпраці. У планах також участь у традиційних Зборах МВФ і Світового банку, засідання торговельної комісії. 

Ще одна ідея на наступний рік - це вихід за межі столичного округу Колумбія. Я буду пропонувати уряду, прем'єр-міністру здійснити візит, який охоплюватиме не тільки Вашингтон, а й інші штати та регіони. Це те, що треба розвивати, бо можливості взаємодії, фінансової підтримки, спільних проектів у таких штатах як Техас, Каліфорнія, які входять до топ-20 економік світу, є достатньо високими. 

Ми плануємо також низку заходів із відзначення 25 років дипломатичних відносин України та США, з чим хотів би привітати й Україну, і наших американських партнерів. 

Ярослав Довгопол, Вашингтон

© 2015-2017 Укрінформ