Санкції завдали певного болю російській економіці, але не спричинили широкомасштабного колапсу та не зупинили агресію проти України

Автор  Володимир Тиравський

Сполучені Штати безуспішно наполягають на нових переговорах про припинення вогню, тому розчарування президента США Дональда Трампа президентом Росії Володимиром Путіним зростає, що призводить до нових тарифних погроз, спрямованих на те, аби змусити РФ сісти за стіл переговорів та надати більше зброї Україні. Після погроз запровадити тарифи на треті країни, які продовжують вести бізнес із Росією, адміністрація Трампа вжила прямих заходів у жовтні 2025 року, запровадивши санкції проти двох найбільших нафтових компаній – «Роснєфть» і «Лукойл». Про це йдеться у дослідженні Ради з міжнародних відносин, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Які санкції Сполучені Штати запровадили проти Росії через війну в Україні?

Фінансовий сектор. Сполучені Штати розпочали шквал санкцій у 2022 році, заморожуючи 5 мільярдів доларів активів російського центрального банку в США, що стало безпрецедентним кроком, спрямованим на те, аби запобігти використанню Москвою своїх валютних резервів для підтримки російського рубля. Вони також заборонили найбільшому російському банку та кільком іншим банкам вступати до Товариства всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікацій (SWIFT), міжбанківської служби обміну повідомленнями, що базується у Бельгії і має вирішальне значення для обробки міжнародних платежів. Міністерство фінансів США заборонило американським інвесторам торгувати російськими цінними паперами, включаючи боргові зобов’язання. Загалом санкції обмежують операції із 80% активів російського банківського сектору. Вашингтон також прагнув конфіскувати американські активи російських осіб, на яких поширюються санкції, включаючи президента Володимира Путіна.

Енергетика. Сполучені Штати також зосередилися на зменшенні здатності Росії отримувати прибуток від світового продажу викопного палива. За рік до війни Росія зафіксувала понад 240 мільярдів доларів експорту енергоносіїв, майже половина з яких припадала на нафту. У березні 2022 року Вашингтон заборонив імпорт російської сирої нафти, скрапленого природного газу та вугілля, а також обмежив інвестиції США у більшість російських енергетичних компаній. У грудні 2022 року Сполучені Штати та їхні союзники з «Великої сімки» (G7) запровадили правила, спрямовані на обмеження ціни, яку інші країни-імпортери, такі як Китай та Індія, платитимуть за російську сиру нафту. У 2024 році Сполучені Штати заборонили імпорт російського збагаченого урану, відрізавши Росію від основного джерела доходів. Однак деякі американські компанії можуть подавати заявки на звільнення до 2028 року, аби обійти заборону.

У жовтні 2025 року Трамп запровадив перші каральні заходи проти Росії з моменту повернення на посаду, що підкреслило його зростаюче розчарування Путіним, оскільки переговори про припинення вогню залишаються у глухому куті. Міністерство фінансів США запровадило санкції проти двох найбільших російських нафтових компаній, «Роснефти» та «Лукойлу», а також майже трьох десятків їхніх дочірніх компаній.

Військові технології. Міністерство торгівлі США обмежило експорт високотехнологічної продукції, такої як авіаційне обладнання та напівпровідники, до Росії з метою обмеження її військового потенціалу. Обмеження на експорт поширюються на товари, які інші країни виробляють за допомогою американських технологій.

Різні сектори економіки. У січні 2024 року Сполучені Штати та G7 запровадили санкції на російські алмази, один з найбільших несанкціонованих російських експортних товарів на той час. Москва зафіксувала майже 4 мільярди доларів доходу від алмазів у 2022 році, причому на країни G7 припадало близько 70% продажів. Сполучені Штати також запровадили санкції проти компаній по всьому світу, зокрема в Китаї, Туреччині та Об’єднаних Арабських Еміратах, які, за їхніми словами, допомогли Росії обійти санкції.

Що роблять інші країни?

Сполучені Штати запровадили ці санкції спільно з Європейським Союзом (ЄС) та іншими партнерами. Хоча ЄС запровадив власні санкції проти російських банків та фізичних осіб, включаючи Путіна, санкції блоку щодо російської енергетики виявилися найбільш суперечливими.

На момент російського вторгнення в Україну, Європа була найбільшим ринком експорту енергоносіїв для Росії. Москва постачала майже 40% природного газу, споживаного ЄС, та майже третину сирої нафти. З огляду на цю залежність та опір з боку Угорщини та інших членів, ЄС не запровадив загальноблокових обмежень на імпорт газу. Однак у 2022 році ЄС оголосив ембарго на імпорт більшої частини російської сирої нафти та приєднався до обмеження цін G7; На початку 2023 року було запроваджено додаткову заборону на російські продукти переробки нафти, такі як дизельне паливо та бензин. У 2025 році ЄС зобов’язався повністю припинити імпорт російського газу до кінця 2027 року.

За тиждень до того, як адміністрація Трампа оголосила про санкції проти «Роснефти» та «Лукойлу» у жовтні 2025 року, Велика Британія оголосила про аналогічні санкції проти нафтових гігантів. Того ж місяця ЄС заборонив імпорт російського зрідженого природного газу та оголосив про нові заходи, спрямовані проти російських банків та криптовалютних бірж.

ЄС та інші уряди також запровадили санкції, спрямовані проти фінансових каналів та військових технологій Росії. Дійсно, дві третини з понад 330 мільярдів доларів заморожених активів російського центрального банку знаходяться в ЄС, переважно в Бельгії; законодавці США та Європи неодноразово закликали використовувати конфісковані резерви російського центрального банку для фінансування реконструкції України. У грудні 2022 року блок погодився заборонити експорт деяких військових пристроїв до Росії та її союзників, таких як Іран. Тим часом Тайвань, провідний світовий виробник напівпровідників, обмежив експорт до Росії обчислювальних чипів, які можна використовувати у безпілотниках та іншому військовому обладнанні.

Чи працюють санкції?

Санкції завдали певного болю російській економіці, оскільки доходи від нафти та газу знизилися після запровадження обмеження цін у грудні 2022 року, а активи російського центрального банку опинилися під загрозою конфіскації. Але ці санкції не спричинили широкомасштабного економічного колапсу та не зупинили агресію Росії проти України. Фактично, Міжнародний валютний фонд підрахував, що валовий внутрішній продукт Росії фактично зріс на 3,6% у 2024 році – це вищі темпи зростання, ніж у Сполучених Штатах та багатьох інших західних економіках – через величезні воєнні витрати.

Тим не менш, деякі прихильники санкцій стверджують, що ці заходи не призначені виключно для знищення російської економіки чи припинення війни, а для того, аби послати сигнал про те, що порушення міжнародних норм та вторгнення до сусідньої країни зустрінеться із сильною відповіддю коаліції. Вони зазначають, що санкції ще спричиняють збої, відзначаючи дефіцит критично важливих товарів, таких як ліки та запчастини для літаків. Інші прихильники стверджують, що санкції з часом будуть дедалі ефективнішими, змушуючи Росію йти на дорогі компроміси.

Аналітики кажуть, що Росія є особливо складною мішенню, враховуючи її експорт багатьох важливих товарів, включаючи нафту та газ, добрива, пшеницю та дорогоцінні метали. Іноді Росія використовувала свій статус експортера енергоносіїв, аби помститися Європі. У серпні 2022 року Москва закрила трубопровід «Північний потік-1», який постачав майже 60% природного газу Німеччини. Вона також ефективно адаптувалася до нових санкційних режимів. Росія невдовзі знайшла способи обійти цінову межу «Великої сімки», зокрема, залучивши «тіньовий флот» нафтових танкерів та переорієнтувавши експорт до Китаю та Індії. Тим часом багато європейських країн продовжують імпортувати російський газ, який дорожчий за сиру нафту.

До вторгнення в Україну у 2022 році Росія роками накопичувала резерви центрального банку на суму понад 640 мільярдів доларів, лише половина з яких зараз підпадає під санкції Заходу. Москва також перейшла на проведення більшої частини двосторонньої торгівлі в рублях та підвищила відсоткові ставки, аби стабілізувати свою валюту приблизно до рівня, що був до вторгнення.

Торгівля РФ з Китаєм значно зросла. У 2023 році Китай імпортував рекордні обсяги російської енергії, і близько 92% торгівлі між двома країнами зараз здійснюється у рублях та китайських юанях порівняно із 25% до вторгнення в Україну.

Чи є нові санкції на столі переговорів про припинення вогню?

Трамп зробив припинення війни між Росією та Україною головною передвиборчою обіцянкою, і з моменту повернення на посаду його адміністрація наполягає на припиненні вогню та мирних переговорах. З квітня 2025 року Трамп неодноразово погрожував запровадити подальші санкції проти Росії, якщо вона не погодиться на тимчасове припинення вогню перед початком мирних переговорів. Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила у травні 2025 року, що ЄС також готовий запровадити подальші санкції проти енергетичного та фінансового секторів Росії, аби залучити країну до столу переговорів.

Російська та українська делегації зустрілися у Стамбулі (Туреччина) у травні 2025 року на своїх перших прямих мирних переговорах з початку війни, що стало кульмінацією багатомісячного тиску з боку адміністрації Трампа. Однак Путін, Трамп та президент України Володимир Зеленський не були присутні на переговорах, які не призвели до значного прориву. Оголошуючи у липні 2025 року про угоду з НАТО стосовно постачання Україні нового траншу зброї, включаючи ракети Patriot, президент США заявив, що «дуже незадоволений» Путіним.

Трамп також погрожував запровадити до 100% «вторинних тарифів» на Росію, якщо протягом 50 днів не буде досягнуто угоди про припинення війни. Однак термін минув на початку серпня 2025 року, і жодних нових санкцій не було оголошено. Напередодні зустрічі з Путіним у середині серпня 2025 року Трамп продовжував використовувати погрози запровадженням тарифів, аби посилити тиск на Росію. Після підвищення тарифів на Індію за продовження закупівель російської нафти, Трамп пообіцяв, що подібні вторинні фінансові заходи будуть застосовані до третіх країн, зокрема, можливо, до Китаю.        

©Foreign Ukraine