Президент Петро Порошенко доручив МЗС України передати позов проти Росії до Міжнародного суду ООН в Гаазі, що стосується порушення Конвенції про протидію фінансуванню тероризму та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.Позов стосується обстрілу Маріуполя і Краматорська, обстрілу автобуса у Волновасі, а також збитого літака рейсу МН17.

          На жаль, в оголошеному форматі не поділяю оптимізму щодо перспективи сприятливого для України рішення Міжнародного Суду ООН. Не можна вважати виправданим пакетне подання єдиного позову, як це оприлюднено в ЗМІ, стосовно порушення Росією двох різних конвенцій, однієї по ситуації на Донбасі, іншої - в Криму. Ми в Українській Асоціації зовнішньої політики неодноразово наголошували, що з юридичної точки зору, ситуація з Кримом простіша, зокрема, й у питаннях дискримінації за національною ознакою. Нещодавня резолюція Генеральної Асамблеї ООН - цьому підтвердження. Відтак для досягнення у міжнародних судових інстанціях більш-менш гарантованого результату саме тут потрібно концентрувати зусилля. Зараз ці зусилля розмиті, оскільки для застосування Міжнародним Судом ООН Конвенції щодо протидії фінансування тероризму потрібне міжнародно-правове визнання т.зв. ДНР-ЛНР терористичними угрупованнями або ж принаймні визнання Росії стороною збройного конфлікту. Ні того, ні іншого поки що немає. Боюся, що гучне термінове "доручення" Президента подати позов проти Росії (через три роки(!) після анексії Криму і через два роки(!) після згаданих терористичних актів більше скидається на чергову піар-акцію ніж має реальну судову перспективу.
          Про наявність піар-складової свідчить і некоректне застосування назви Міжнародного Суду ООН як "Гаазького Суду", мабуть, з метою створення враження, що РФ притягується до міжнародної кримінальної відповідальності, що, на жаль, поки не так, а міжнародна кримінальна відповідальність у Росії ще попереду. Адже загальновідомо, що термін "Гаазьке правосуддя" використовується виключно в контексті діяльності Міжнародного кримінального суду і Міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії.

Олександр Купчишин,

віце - президент Української асоціації зовнішньої політики,

Надзвичайний і Повноважний Посол