Хоча є підстави говорити про невикористану Україною можливість. 

"Європейська правда" і раніше висловлювала сумнів щодо рішення президента Володимира Зеленського відмовитися від поїздки на URC. Перебіг подій підтвердив: їхати варто було. Ця ж думка домінувала і в кулуарах конференції.

Про результати URC 2026 – в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка (з Гданська) Відновлення без Зеленського. Де перемогла та що не отримала Україна на зустрічі у Гданську. Далі – стислий її виклад.

Понад десяток глав держав та урядів, керівництво Євросоюзу тощо зібралися на урочистій події у Гданську, щоби показати, що підтримка України зберігається і лише зростає.

Список топучасників URC вийшов вражаючий. Очільники Єврокомісії та Євроради; президент Литви, очільник президентства Боснії. Голови урядів, тобто найвищі керівники 11 країн із парламентською владою: Польщі, Німеччини, Австрії, Чехії, Словаччини, Болгарії, Албанії, а також балтійської четвірки (Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія). 

При цьому болгарський прем’єр Румен Радев ще на початку тижня не повідомляв про намір прибути на URC – але зрештою з’явився там і виступив з доволі притомною промовою. 

Але було і те, що відверто засмутило.

Президент Румунії Нікушор Дан та прем’єр Швеції Ульф Крістерссон прилетіли до Гданська в четвер разом з усім іншими лідерами, але не задля українського зібрання, а для участі у саміті Східного флангу ЄС, що проходив паралельно. Та й загалом, дуже схоже, що такого високого рівня представництва інших держав на URC вдалося досягти передусім завдяки цьому саміту.

Із цим самітом пов’язаний також головний дипломатичний неуспіх України.

Українську прем’єрку, яка була у Гданську, не стали запрошувати на зібрання східноєвропейських лідерів (складно уявити таке показове ігнорування України у разі візиту Зеленського до Гданська). 

Та й перелік підтверджених двосторонніх зустрічей Свириденко, які вона провела за два дні у Гданську, зміцнює відчуття, що частина партнерів не вважають коректним пониження представництва України на URC.

Історична суперечка Києва та Варшави, яка домінувала останніми тижнями, немов зникла. Представники України та Польщі всіляко намагалися показати, що співпраця не залежить від складних питань історії. Що економіка у відносинах двох країн важить більше.

Джерела свідчать, що одне з головних, якщо не ключове, міркування, чому саме Володимир Зеленський вирішив не їхати до Гданська, – це небезпека того, що конференція перетвориться на політичний майданчик противників України.

До Гданська приїхали лише представники уряду Польщі та партії влади. Права опозиція, яка живиться історичним конфліктом, була відсутня. Ця історія додатково продемонструвала, наскільки важливо для України, щоби при владі у Польщі були сили, як прагнуть співпраці, а не конфлікту. 

ЄС підготував до конференції початок безпрецедентного фінансування України за програмою на суму 90 млрд євро.

А ще пролунали обіцянки про наступні 100 млрд євро. З важливим зауваженням: прив'язка грошей ЄС до реформ в Україні стане ще сильнішою.

Обговорювали у Гданську також питання формату вступу України до ЄС.

Проривних новин, утім, тут не було. Позитивних новин бракує і щодо відкриття усіх кластерів у переговорному процесі про вступ в Євросоюз. 

Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка (з Гданська) Відновлення без Зеленського. Де перемогла та що не отримала Україна на зустрічі у Гданську.