"Їхня ворожість мене не лякає – навпаки, мотивує та підтверджує правильність нашої боротьби. Ми не дозволимо кремлівським поплічникам похитнути нашу демократію", – так французький політик та кандидат у президенти Франції Рафаель Глюксманн відреагував на провокацію проти нього, організовану російською розвідкою.

Попри те, що президентські вибори у Франції відбудуться лише у квітні-травні 2027 року, це була вже не перша спроба Кремля втрутитися у перегони. Тижнем раніше росіяни атакували іншого кандидата у президенти – колишнього прем’єра та чинного мера Гавра Едуара Філіппа.

Активність російської мережі свідчить, наскільки сильно у Кремлі бажають добитися перемоги Марін Ле Пен.

А одночасно – наскільки там не впевнені, всупереч усім соціологічним опитуванням, в її здатності перемогти у другому турі.

"Очорнити осіб, яких російський режим вважає ворожими"

"Генеральний секретаріат оборони та національної безпеки (SGDSN) повідомив мене, що я став мішенню групи "Шторм-1516", яка безпосередньо контролюється російською військовою розвідкою ГРУ", – заявив 4 серпня депутат Європарламенту Рафаель Глюксманн.

За його словами, проведена росіянами кампанія дезінформації включала статтю, опубліковану на вебсайті, що імітував популярний новинний портал Blast. В ній стверджувалося, що партнерка Глюксманна Леа Саламе, відома французька журналістка, намагалася підкупити інших журналістів для публікації позитивних новин про кандидата у президенти. Також соціальними мережами поширювалося дипфейкове відео, що мало стати доказом цих звинувачень.

Звинувачення на адресу російських спецслужб підтвердило й джерело AFP у французьких спецслужбах. За його словами, російську інформаційну спецоперацію викрили тижнем раніше, а тому вона мала "відносно низький рівень розголосу" в соціальних мережах. Також джерело AFP підтвердило, що кампанія проведена проросійською мережею "Шторм-1516".

Мережа вже атакувала іншого потенційного кандидата на президентських виборах у Франції, колишнього прем'єр-міністра Едуара Філіппа. У липні в соціальних мережах поширювали неправдиву інформацію про стан його здоров'я, що нібито не дозволить Філіппу виконувати президентські повноваження.

Як і у випадку з Філіппом, операція проти Глюксманна мала "відносно низький рівень розголосу" в соціальних мережах. Разом із тим співрозмовник AFP відзначає високий рівень генерованого відео, через що визначення підробки є "досить складним" завданням.

 "Мета полягає в тому, щоб поширити та зробити вірусною повну брехню, щоб очорнити осіб, яких російський режим вважає ворожими", – переконаний Рафаель Глюксманн.

Він вважає таку тактику "типовим методом роботи російських служб по всій Європі".

Навіщо Ле Пен допомога РФ?

Вибір цілей російських інформаційних атак виявився дуже показовим.

Попри те, що наразі всі соціологічні опитування фіксують безперечне лідерство Марін Ле Пен, в тому числі її здатність виграти другий тур у будь-якого опонента, саме Едуар Філіпп вважається найбільш небезпечним противником для неї.

Він був прем’єр-міністром у 2017-2020 роках, тобто на початку першої президентської каденції Емманюеля Макрона. А після відставки дещо відсторонився від президента, заснувавши власну правоцентристську партію Horizons ("Обрії"). Яка, втім, на парламентських виборах входила до пропрезидентської коаліції.

Саме тому він асоціюється із "золотим часом" макронізму, не беручи негативу від більш пізніх суперечливих рішень чинного президента. Як наслідок, має один із найвищих рейтингів – різні соціологічні агенції оцінюють його підтримку у першому турі на рівні 17-19%.

Але головне, Едуар Філіпп є кандидатом від пропрезидентських сил, який має найменше відставання від Ле Пен у другому турі – часто в межах статистичної похибки.

Зокрема, проведене на початку липня опитування від Toluna Harris Interactive свідчить, що

перевага Ле Пен над Філіппом становить 51% проти 49%.

Не менш показовим є вибір Рафаеля Глюксманна як мішені для атаки. 

На перший погляд, лідер лівоцентристської партії Place Publique ("Громадянська площа") набагато менш небезпечний для Ле Пен – його підтримка коливається на рівні 9-11%.

Проте у разі виходу у другий тур він може бути досить небезпечним, залучаючи голоси як виборців лівих поглядів, так і центристських. 

Зокрема, опитування, проведені ще до отримання Ле Пен можливості балотуватися, фіксували, що у разі проходження у другий тур Глюксманн може отримати біля 45% голосів проти 55% у Жордана Барделла, який тоді вважався кандидатом від ультраправих.

В цьому контексті найкращим для Ле Пен був би сценарій, за яким у другому турі їй протистояв би лідер ультралівої "Нескореної Франції" Жан-Люк Меланшон – всі без винятку опитування фіксують, що за такого сценарію перевага кандидатки від ультраправого "Національного об’єднання" буде більш ніж переконливою – 70% проти 30% у Меланшона.

І схоже, що у Кремлі намагатимуться забезпечити Ле Пен саме такий комфортний сценарій у другому турі.

Виникає запитання: а чи потрібна Ле Пен російська допомога?

Адже активне втручання РФ у вибори може мати протилежний ефект. 

Натомість наразі рейтинг Марін Ле Пен складає біля 35%, що робить її безперечним лідером перегонів та гарантує вихід у другий тур.

Втім, як показує досвід парламентських виборів 2025 року, фактор суспільного неприйняття радикалів може докорінно змінити результати виборів. Рік тому партія Ле Пен "Національне об’єднання" вважалася лідером перегонів, що навіть міг отримати більшість місць у Національних зборах.

Проте тоді все зламала безпрецедентна готовність усіх інших політичних сил гуртуватися заради недопущення перемоги ультраправих. Як результат – "Нацоб’єднання" здобуло лише третє місце, поступившись не лише блоку лівих партій, а й блоку пропрезидентських сил.

Попри всі намагання французьких ультраправих і зокрема Ле Пен позбутися токсичного іміджу, ймовірність повторення цього сценарію на президентських виборах 2027 року є досить високою.

А зважаючи на важливість виборів у Франції для Кремля, там воліють не ризикувати та максимально збільшити шанси на перемогу Ле Пен.

Як врятувати вибори

"Цей напад – лише натяк на те, що має відбутися. Виборча кампанія 2027 року буде позначена масованим втручанням", – переконаний Рафаель Глюксманн.

Аналогічну оцінку дає і прем’єр-міністр Себастьєн Лекорню. Раніше він заявив, що очікує "дуже гострого" втручання як у президентські вибори 2027 року, так і у регіональні, які відбудуться у 2028-му.

І справді, та сама російська мережа "Шторм-1516" має вже величезний досвід втручання у політичні процеси у Франції. 

Про це свідчать дані спецслужб.

Від серпня 2023-го росіяни провели у країні 205 інформаційних операцій. 

Зазвичай вони активізуються у виборчий період.

Щоб запобігти цьому, уряд Франції ще у липні вніс до парламенту законопроєкт про захист виборів від іноземного втручання. Документ передбачає покарання за електоральні фейки у вигляді трьох років позбавлення волі та штраф у 45 тисяч євро. А якщо буде доведено, що фейкова інформація поширювалась "на користь закордонної організації", термін ув’язнення збільшується до шести років.

Не менш важливою є норма про прискорений судовий розгляд справ про виборчі фейки, що дозволятиме оперативно видаляти такі матеріали.

Розгляд законопроєкту почнеться 20 жовтня, і є всі шанси, що до кінця року його ухвалять.

Проте нинішні інформаційні спецоперації показали, що Росія не відмовляється від планів втручання у французькі вибори.

Чи будуть нові російські спроби більш вдалими і чи зупинить їх новий закон – наразі невідомо.

Автор: Юрій Панченко,

співзасновник "Європейської правди"