Гість Укрінформу - Юрій Гусєв, посол України в Азербайджанській Республіці, який має великий досвід попередньої роботи не лише в дипломатії, а й на інших офіційних посадах. Азербайджан – країна цікава й важлива, як і весь цей регіон. Розмова про те, чим саме для України важливе співробітництво з Азербайджаном та Південним Кавказом.

- Відбувся візит Джейхуна Байрамова, перший візит міністра закордонних справ Азербайджанської Республіки в Україну відтоді як почалася велика війна. Водночас Президент Зеленський уже встиг відвідати Баку у квітні цього року. Отже, стратегічне партнерство між Україною та Азербайджаном триває?

- Безумовно, Азербайджан, особливо після повернення територіальної цілісності й суверенітету на всій своїй території, відіграє все більш значущу роль у регіоні. І це підтверджує низка міжнародних заходів: кліматична конференція COP29 у 2024-му, цього року – World Urban Forum під егідою ООН та інші важливі міжнародні заходи, які відбуваються в Азербайджанській Республіці.

Історичний візит Президента України 25 квітня 2026 року, про який ви згадали, став іще одним важливим кроком для поглиблення стратегічного партнерства між Україною та Азербайджаном. У ході візиту була підписана низка важливих стратегічних документів, його значення підтверджують і наші азербайджанські колеги.

Як продовження візиту нашого Президента, днями відбувся також успішний візит в Україну міністра закордонних справ Азербайджану Джейхуна Байрамова. Зустрічі з Президентом Зеленським, міністром закордонних справ Андрієм Сибігою, керівництвом Офісу Президента, ще з багатьма високопосадовцями України були важливими для обговорення спільних проєктів, заходів і кроків для поглиблення партнерства.

Ці заходи стосуються, зокрема, і розширення Серединного коридору, який пов'язує регіон Південного Кавказу, Центральної Азії з Європою. І роль України в цьому проєкті є надзвичайно важливою.

Співпраця в цьому регіоні, на моє переконання, має посилюватися. Підписання у серпні минулого року в Білому домі мирної декларації між Азербайджаном і Вірменією за участі президента Сполучених Штатів Трампа, а також започаткування ініціативи коридору TRIPP (Trump Route for International Peace and Prosperity) у регіоні є значущим для трансформації усього Чорноморсько-Каспійського регіону. 

- До «шляху Трампа» ще повернемося. Зараз хотілося б зупинитися докладніше на важливості цього регіону для України. Специфіка в тому, що Азербайджан, Вірменія і Грузія тепер перебувають між двома вогнями: з одного боку – Росія, з іншого – Іран, війна у Перській затоці. Це так чи інакше впливає на позицію цих держав та їхні зв'язки з іншими державами, зокрема з Україною.

Водночас Кавказ – це транзит з Азії до Європи, і цим визначається важливість регіону. Але це ж диктує і певні правила гри, не завжди, на жаль, на нашу користь. Зокрема, жодна з країн Південного Кавказу не приєдналася до санкцій проти Росії. Жодна з них не надала військової допомоги Україні. Проте всі вони політично виступають за територіальну цілісність і непорушність українських кордонів. Як із цим бути, як подолати російський вплив?

- Справді, це так. І міністр Байрамов на одній із зустрічей у Києві також наголосив, що Азербайджан – єдина країна у світі, яка має кордони і з Росією, і з Іраном. 

Звісно, це впливає на внутрішні і зовнішні процеси в цьому регіоні. Для нас базовим, фундаментальним є те, що Україна завжди підтримувала територіальну цілісність Азербайджанської Республіки в ті часи, коли відбувалися збройні конфлікти на території Азербайджану. Своєю чергою, Азербайджан завжди підтримував і підтримує територіальну цілісність України.

Азербайджан з перших днів великої війни надає нам гуманітарну допомогу, уже 26 лютого 2022 року вилетіли літаки з гуманітарною допомогою для України. І така допомога продовжується. Цього року це переважно енергетичне обладнання, яке дуже потрібне для відновлення після російських терористичних обстрілів нашої енергосистеми.

Отже, фундаментальний принцип територіальної цілісності й суверенітету відкриває інші можливості, зокрема для економічної співпраці. І таку економічну співпрацю ми розширюємо. Скажімо, за шість місяців цього року товарообіг між нашими країнами порівняно з попереднім зріс більш ніж на 11 відсотків, і є значні перспективи розширення економічної співпраці.

Це стосується інвестицій азербайджанських компаній в економіку України й торгівлі, а також реалізації тих завдань, які поставив Володимир Зеленський за результатами його візиту до Азербайджанської Республіки.

У цьому контексті ми можемо говорити про сільське господарство, логістику, адже логістика з Азії до європейських споживачів якраз і є об'єднувальним мостом між Південним Кавказом, Україною і Чорноморським регіоном. Безумовно, такі проєкти, логістичні маршрути треба розширювати.

- Ви згадали про Карабах і питання територіальної цілісності, про позицію України стосовно цього питання. Друга карабаська війна була також відома тим, що тоді вперше Азербайджан активно й успішно використав безпілотні літаки. Напевно, цей досвід вивчили і врахували і Збройні Сили України. 

Під час візиту міністрові Байрамову вчора показали, що ми можемо робити в галузі безпілотних систем. Які враження азербайджанської сторони від того, що вони побачили?

- Відновлення територіальної цілісності Азербайджанської Республіки під час 44-денної війни у 2020 році відбулося завдяки тому, що Азербайджан системно готувався до повернення контролю над Карабахом. І ця підготовка, цей досвід надзвичайно важливі для нас. 

Цей приклад має надихати нас до того, що ми одного дня повернемо українські державні прапори на адмінбудівлі в Севастополі, Сімферополі, Донецьку, Луганську та в інших, поки що тимчасово окупованих Росією наших містах і регіонах. 

Водночас справді досвід 44-денної війни, досвід із застосування безпілотних систем вивчали наші Збройні Сили. І в цьому сенсі Шушинська операція має важливе значення – і те, як її готували, і як реалізовували.

Андрій Сибіга під час візиту Джейхуна Байрамова продемонстрував виставку сучасних видів озброєння, які виробляє Україна. Безумовно, це цікавить не лише Азербайджан. Сьогодні досвід України в інноваціях, у безпілотних системах не лише літальних, а й наземних і морських, є унікальним.

Зокрема, ішлося про морські безекіпажні системи, адже акваторія Каспійського моря – це акваторія, куди разом з Азербайджаном вихід мають Російська Федерація та Іран. Своєю чергою, безпека Каспійського басейну впливає на безпекову ситуацію в Чорноморському регіоні. Тому, безумовно, ці питання обговорювали.

Згадую, як під час зброярської виставки ADEX в Азербайджані два роки тому президент Ільхам Алієв підходив до українського стенда й висловлював своє захоплення героїзмом українських військових і розвитком українських технологій, які дають можливість захищати нашу землю проти армії агресора.

- У зв’язку з відновленням територіальної цілісності Азербайджану цікаво запитати, як відбувається реінтеграція Карабаху. Вам доводилося відвідувати цей регіон? 

- Звісно, я був у регіоні Карабаху вже шість чи сім разів, відвідував і разом з делегаціями, і на запрошення адміністрації президента Азербайджанської Республіки, і їздили з родиною.

Те, що там бачиш, вражає. Потужна динаміка реалізації інфраструктурних проєктів – дороги, тунелі, мости. Високі темпи будівництва житла для людей, які повертаються у свої міста. Цей процес триває, його дуже ретельно планують для того, щоб люди, які повертаються, мали роботу, щоб вони мали всі необхідні умови для життя. І сьогодні фактично такі міста, як Шуша, Лачин, Агдам, отримують нове обличчя, нове життя.

Під час візиту ми з міністром Байрамовим відвідували Ірпінь, наше героїчне місто, якому Азербайджан допомагає відновлюватися. Азербайджанська компанія SOCAR профінансувала в Ірпені відбудову поліклініки, а також школи, яка має ім'я Заріфи Алієвої, дружини Гейдара Алієва. Ірпінь кілька років тому став містом-побратимом з містом Лачином у Карабасі. Делегація Ірпеня цього року відвідувала Азербайджан, зустрічалася зі своїми партнерами з Лачина.

Тому, безумовно, досвід відновлення, реалізації інфраструктурних проєктів, комплексних програм відбудови в Азербайджані є цінним і для нас. До речі, під час візиту обговорювали нові проєкти, які будуть реалізовувати азербайджанські партнери з командою Ірпінської міської ради, – центр мистецтв і кілька інших соціальних об'єктів. Це надзвичайно важливо, і це ще один прояв солідарності і стратегічного партнерства між нашими країнами.

- Тепер перейдімо до економіки та енергоносіїв. Зовнішня торгівля Азербайджану значною мірою пов'язана з нафтою і газом.

- Найбільший обсяг газу Азербайджан продає в країни Європейського Союзу. І міністр закордонних справ Азербайджанської Республіки наголошував на тому, що за кількістю, за географією країн, куди Азербайджан постачає трубопровідний газ, країна посідає перше місце. 

Минулого року ми уклали й реалізували один контракт з постачання азербайджанського газу в Україну через трансбалканський коридор, отже, перші кубометри азербайджанського газу були доставлені в Україну цим маршрутом.

Для нас це надзвичайно важливо, і під час візиту обговорювали також спільні ініціативи, спрямовані на підвищення енергетичної незалежності Європи, зокрема використання підземних сховищ газу в Україні, які могли б стати важливим складником, коли туди закачується газ. А під час підвищених попиту й рівня споживання в країнах Центральної і Східної Європи цей газ можна було б постачати з українських підземних сховищ, це шлях до енергетичної незалежності й диверсифікації джерел постачання.

Така робота ведеться між Нафтогазом України та компанією SOCAR. Отже, енергетичне співробітництво між нашими країнами – один з пріоритетів, на якому наголошує Президент Зеленський.

Щодо наших торговельних відносин з Азербайджаном хочу наголосити: те, що стосується нафти і газу, – не питання майбутнього, це вже відбувається. Повторюся, минулого року перша партія азербайджанського газу була поставлена для України. І така співпраця, таке співробітництво, така робота тривають.

У структурі імпорту з Азербайджану за шість місяців домінують нафта і нафтопродукти, що становить майже 60 мільйонів доларів. І питання енергетичної співпраці важливе не лише для України, а й для Європи, зокрема для підвищення енергетичної безпеки і диверсифікації джерел постачання енергоносіїв.

- Щодо санкцій та «сірого імпорту» в Росію. Я не знаю, чи стосується це Азербайджану, але відомо, що багато претензій виникає в зв’язку з цим до Вірменії, і в цілому тіньовий імпорт на Росію через Кавказ проходить. Чи це характерно для Азербайджану?

- Ні, це взагалі не стосується Азербайджану. Аналізуючи двосторонню торгівлю, ми не бачимо стрибків щодо окремих позицій імпорту, як це відбувається в інших країнах, коли фіксується неприродне збільшення імпорту з цих країн до РФ, що може свідчити про тіньовий імпорт для потреб країни-агресорки.

Що стосується російської нафти, наша позиція відома і зрозуміла: ті країни, які купують російську нафту, так фінансують війну проти нашої держави. Тому санкції проти Росії мають посилюватися, не даючи можливості Російській Федерації продовжувати злочинну війну проти нашої країни. 

- Тепер трохи про безпеку. Регіон Південного Кавказу характеризувався тим, що Росія зберігала до певного часу військову присутність у всіх трьох країнах, також в Азербайджані. Зокрема, це було одним з елементів домовленостей за підсумками 44-денної війни 2020 року. Російські військові залишаються у Вірменії, у Грузії Росія вирішила питання створенням після війни 2008 року двох квазідержав, де тримає свої військові контингенти. Що тепер в Азербайджані? «Миротворців» уже всіх вигнали?

- У 2024 році останній російський військовослужбовець покинув територію Азербайджанської Республіки. Азербайджан сьогодні проводить абсолютно незалежну зовнішню політику, будує взаємовигідне військово-технічне співробітництво з тими країнами, з якими вважає за доцільне. І під час зустрічей президент Алієв на цьому постійно наголошує.

Безумовно, вплив Росії в регіоні, зокрема за результатами 44-денної війни й особливо після підписання мирної декларації минулого року в Білому домі, стрімко зменшується. А відкриття транспортних маршрутів, зосібна маршруту, якому Трамп надав своє ім'я, реалізація інфраструктурних проєктів, інвестиції і збільшення їх рівня в регіоні з боку Сполучених Штатів і європейських країн дає підстави стверджувати, що Азербайджан орієнтується і реалізовує свої програми і проєкти спільно із західними партнерами.

Зокрема, підтвердженням цього є нещодавній візит пані фон дер Ляєн у Баку, підписання стратегічних планів до 2030 року, реалізація яких допоможе розширити і транспортні можливості, і енергетичні проєкти, у яких зацікавлена Європа, а також низку інших напрямів співпраці з регіоном Південного Кавказу.

- Цікаво було б докладніше почути про «шлях Трампа», це дуже важливий проєкт, але, напевно, війна в Ірані внесла свої корективи. Яка ситуація тепер?

- Головна мета цієї програми – розширити спроможності Серединного коридору. Як ми вже згадували, Азербайджан має унікальне географічне розташування між двома підсанкційними країнами – Росією та Іраном. І тому розширення транзитних спроможностей Азербайджану та логістики між Центральною Азією та Південним Кавказом і далі на Чорноморський регіон дає можливість збільшувати торгівлю, постачати енергоносії, втілювати диджитальні проєкти. Зокрема, тепер реалізується проєкт за участі азербайджанських компаній – Digital Bridge. Це фактично кабель, який по дну Чорного моря об'єднає Європу і Південний Кавказ, і Україна теж бере участь у проєкті.

Війна в Ірані загострила цю потребу, оскільки зруйнувала цілу низку логістичних маршрутів. Ситуація в Ормузькій протоці наочно це підтверджує. Тому розширення Серединного коридору, відкриття Зангезурського коридору, відкриття інших маршрутів країнами Центральної Азії, Каспійським і Чорноморським регіонами збільшить можливості для інвестицій, створення робочих місць, торгівлі. 

- Етап проєктування завершився? Уже почалися роботи на землі чи ще ні? 

- Наскільки я знаю від азербайджанських колег, роботи активно ведуться, також наземні. Скажу відверто, я не відвідував жодного з майданчиків, щоб стверджувати це, але, безумовно, це проєкт, якому Азербайджан приділяє особливе значення. 

- Про Азербайджан і Туреччину колись Гейдар Алієв сказав: «Один народ – дві держави». Це офіційна позиція обох країн. Зрозуміло, що для Азербайджану це один з головних міжнародних чинників, але не тільки для Азербайджану, для сусідніх країн Південного Кавказу так само. Яка тепер роль Туреччини в регіоні?

- Я б узагалі говорив у цьому контексті не лише про Туреччину, а про Організацію тюркських держав, яка набуває нового значення. До речі, Україна також зацікавлена в такому співробітництві, адже в Україні є кримськотатарський народ, який є тюркським. Тому для нас реалізація проєкту Організації тюркських держав, співпраця в рамках цієї організації має велике значення. 

Азербайджан справді має союзницькі відносини з Туреччиною. Але водночас Азербайджан, як я вже казав, реалізує незалежну зовнішню політику, будуючи взаємовигідні відносини і партнерства з тими країнами, з ким вважає за потрібне. Наприклад, маючи союзницькі відносини з Туреччиною, Азербайджан розширює і розвиває взаємовигідні відносини з Ізраїлем. Азербайджан має свої підходи до двосторонніх відносин з Іраном, глибоко співпрацює з країнами Центральної Азії.

Тому цей досвід Азербайджану, особливо після повернення територіальної цілісності й суверенітету на всій території Азербайджанської Республіки, думаю, має стати предметом для досліджень.

- Оскільки ми з вами розмовляємо в інформаційному агентстві, не можу не запитати про інформаційну сферу. По-перше, чи вигнали з Азербайджану разом із псевдомиротворцями так звані російські ЗМІ? А по-друге, чи відчувається там в інформаційному просторі українська присутність?

- Мені дуже приємно сьогодні бути тут, в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ», і говорити про надзвичайно важливий для нас регіон. 

В Азербайджані дуже показово були реалізовані заходи для закриття «Русского дома» та інших організацій, які під прикриттям діяли незаконно.

Водночас можу з гордістю сказати, що у 2024 році ми відновили й перезапустили «Український центр», який займається поширенням в Азербайджані української мови, літератури, історії, реалізує гуманітарні проєкти і заходи.

У цьому контексті, вважаю, було б доцільно розглянути можливість відкриття нашого інформаційного представництва або хоча б направлення власного кореспондента Укрінформу в регіон уже найближчим часом. Ми в цьому надзвичайно зацікавлені, до того ж в Україні працюють кореспонденти азербайджанських інформаційних агентств. 

І для нас важливо постійно бути в інформаційному просторі не лише у форматі брифінгів та інформаційних повідомлень посольства, а й за безпосередньої участі інформаційних агенцій України. Адже Баку – це не лише столиця Азербайджанської Республіки, це такий центр, який відчиняє двері і в країни Центральної Азії, і в інші країни Південного Кавказу, і до Організації тюркських держав. 

- Можна навіть більше сказати: із часів Нобеля Баку є також однією зі столиць нафти у світі. 

- Безумовно. Й азербайджанці з гордістю кажуть, що частина коштів фонду Нобеля, з якого видаються нобелівські премії, була зароблена в Баку, на Каспії. І це ще раз підтверджує важливість цього регіону не лише для Європи, а й усього світу. 

- Нафта, газ, торгівля, перспективи, стратегічне партнерство – усе це дуже важливо. Але, як на мене, головним нашим надбанням є дружба азербайджанського та українського народів. Азербайджанці тепер разом з нашими захисниками воюють на фронті, серед них є й етнічні азербайджанці, що вже давно живуть в Україні, і азербайджанці, які є громадянами Азербайджану. На жаль, серед них теж – втрати, загиблі. У Баку, знаю, є меморіальна Стіна пам'яті захисників України в Баку.

- Так, це була ініціатива посольства, ця Стіна пам'яті – біля входу до посольства України. І кожного разу під час українських урочистих чи пам’ятних подій ми схиляємо голови біля портретів людей, які віддали своє життя за українську державу, за незалежність України. 

І так само в січні, згадуючи події 20 січня, Чорного січня 1990 року, у Баку ми відвідуємо Алею Шахідів і окремо зупиняємося біля могили Віктора Серьогіна, українського льотчика, який під час першої карабаської війни рятував людей, героїчно загинув, став героєм Азербайджанської Республіки. 

За трагічним збігом обставин, у 2022 році його родина, дружина і донька, які жили в Харкові, рідному місті Віктора Серьогіна, рятуючись від війни, приїхали в Азербайджан. Азербайджанська держава їм як родині героя Азербайджанської Республіки надала житло і всіляко підтримує. Для нас це ще одне свідчення справжньої дружби між нашими народами. 

З нагоди цієї розмови хочу подякувати Азербайджану за гуманітарну підтримку, яку надає не лише влада, а й люди. Минулої зими в посольство люди приносили генератори, які ми далі доставляли до України, нас підтримували не лише словами, хоч і слова надзвичайно цінні.

Більше ніж 700 дітей з різних куточків України відпочивали й проходили реабілітацію в Азербайджані, зокрема одна з останніх груп була з Маріуполя. Це діти, які пережили окупацію, виїхали з тимчасово окупованого Маріуполя і відвідали Азербайджан. Таких груп ми приймаємо щороку багато, їх кількість лише збільшується.

За останній рік, і для мене це особливо важливо, десять українських ветеранів, військових, які пройшли через жахіття російського полону, приїхали в Азербайджан і теж отримали тут медичну допомогу й реабілітацію. Надзвичайна й щира вдячність і азербайджанській владі, і азербайджанському народові за таку підтримку. 

Ігор Долгов

Повну відеоверсію інтерв’ю дивіться на ютуб-каналі Ukrinform

Фото: Кирило Чуботін