У ніч на 14 жовтня українські дроноводи почали втрачати зв'язок із дронами, якими керували через термінали Starlink.

"У нас були нічні обльоти і ми побачили, що термінал із військовим пакетом Starshield глючить. Подумали тоді на погоду, бо звичайний Starlink працював нормально. Але зранку ми побачили, що і решта терміналів зі Starshield перестали працювати", – розповідає боєць одного з батальйонів безпілотних систем на умовах анонімності.

Військовому пощастило: він і його побратими не втратили бортів, адже встигли попередити інших не підіймати дрони в повітря. Іншим підрозділам пощастило менше: збої зв'язку призвели до втрати дронів на мільйони доларів і зриву численних операцій.

Згодом з'ясувалося, що на всіх терміналах Starlink із військовим тарифом Starshield без попередження встановили обмеження швидкості до 160 км/год. Якщо термінал рухається швидше, сигнал зникає.

За тиждень обмеження зняли, але завдана шкода знову оголила критичну залежність українського фронтового зв'язку від Ілона Маска. Starlink став однією з головних переваг української армії, але також і джерелом її вразливості.

Саме завдяки мобільним супутниковим терміналам Україна досягає успіхів у застосуванні наземних роботизованих комплексів, логістичних дронів та окремих типів ударних безпілотників, а також може підтримувати стабільний зв'язок під час надскладних операцій.

Водночас десятки тисяч терміналів по всьому фронту можуть почати працювати з перебоями або взагалі бути вимкненими за бажанням однієї людини, яка тісно пов'язана з адміністрацією Президента США Дональда Трампа.

"Оборонка" розповідає, як Україна "підсіла" на термінали Starlink і чи можливо знайти альтернативу.

Від самого початку використання Starlink в Україні чи не найбільший вплив на ефективність цих систем мав засновник і власник SpaceX Ілон Маск. Трильйонер неодноразово виступав проти застосування Starlink у військових діях і навіть вимикав термінали під час операцій України у 2022-2023 роках. Тоді вперше й заговорили про небезпеку залежності від технологій SpaceX.

Попри це, використання Starlink лише розширюється. Доступність терміналів і вартість підписки – 500 доларів США – зробили супутниковий зв'язок незамінним як для індустрії дронів, так і для армії.

При цьому тривалий час Україні вдавалося користуватися Starlink, не викликаючи невдоволення Маска.

Така ситуація тривала до початку 2026 року, коли росіяни почали активно встановлювати термінали Starlink на свої дрони, що стало величезною проблемою. Окупанти отримали змогу керувати безпілотниками в українському тилу та завдавати болючих ударів на сотні кілометрів.

Тоді Міністерство оборони на чолі з Михайлом Федоровим звернулося до Маска, щоб знайти рішення. За тиждень швидкість руху всіх терміналів в Україні обмежили: якщо термінал рухався швидше за 72 км/год, він втрачав зв'язок. Другим кроком стало запровадження "білих списків" – реєстру терміналів, яким дозволили працювати в Україні.

Попри радикальність, це рішення виявилося ефективним і спричинило хаос серед російських підрозділів. Окупанти втратили не лише можливість керувати дронами, а й керованість деяких підрозділів, адже Starlink забезпечував зв'язок на передових позиціях. Дезорганізація навіть дозволила Силам оборони відбити кілька позицій.

Але блокування мало й негативні для українців наслідки. По-перше, чимало підрозділів почали втрачати борти, бо не знали про нові обмеження. По-друге, навіть після додавання до "білого списку" термінал однаково вимикався на швидкості 60-90 км/год.

Тому звичайні термінали Starlink могли використовуватися хіба що на НРК та дронах-бомберах, які зараз виконують здебільшого логістичні місії. Для швидких ударних дронів потрібні були термінали зі Starshield.

Starshield – це військова версія супутникових технологій SpaceX. На відміну від Starlink, який Маск забороняє використовувати для "наступальних" дронів, Starshield таких обмежень не має. Також ця система має краще шифрування зв'язку та розвідувальні можливості. Для України Starshield виявився своєрідним пакетом послуг.

Для роботи Starshield у космос запустили близько 300 супутників, але для кращого покриття система також використовує термінали та супутники Starlink. Вперше про використання Starshield в Україні стало відомо у 2024 році.

"Тоді акаунти Starshield використовувались переважно військовим керівництвом, якому був важливий захист і пріоритет по швидкості зв'язку. Але після історії з російськими "старлінкольотами" акаунти "старшилд" почали масово з'являтися у різних підрозділах", – розповідає колишній військовослужбовець 59 ОШБр Олександр Карпюк, також відомий під псевдонімом Serg Marco.

Коли історія про вимкнення "старшилдів" стала публічною, українські посадовці одразу почали з'ясовувати, у чому проблема.

Публічно США заявляли, що ніхто нічого не вимикав. Ілон Маск перекладав відповідальність на Пентагон і Білий дім, а ті – на Маска. Так само в численних матеріалах західних медіа відповідальність покладали то на Трампа, то на Маска.

Дональд Трамп та Ілон Маск у Білому домі

ФОТО З ВІДКРИТИХ ДЖЕРЕЛ

Один зі співрозмовників "Оборонки", залучений до розвитку використання Starlink в Україні, на умовах анонімності зазначив, що Пентагон при всьому бажанні не зміг би зробити цього самостійно, без фахівців SpaceX.

"Вони можуть називати це збоєм, чи як хочуть. Але ж ми бачили, що обмеження було лише на території України. За Україною "старшилд" працював спокійно. Навіть Зеленський про це казав", – розповідає він.

Згодом Маск заявив, що "усунув лазівку в терміналах "старлінк", завдяки якій українські військові вбивали людей". Фактично це стало визнанням його причетності до обмежень.

Насправді ж обмеження стосувалися не терміналів Starlink, а терміналів із пакетом Starshield. Найбільше вони вдарили по "мідлстрайках", здатних літати на сотні кілометрів. За даними таблиці СБС, активність ударів по логістиці ворога за три доби впала у 2-3 рази. На це звертали увагу навіть російські воєнкори.

"Це обмежило можливості. Через нові обмеження навіть звичайні зенітні FPV, які літають 160-180 км/год, могли збивати "мідлстрайки", – каже Карпюк.

Обмеження вплинули й на реактивні дрони-перехоплювачі та навіть на гелікоптери, які активно залучають до збиття "Гераней".

За словами підрозділів, опитаних "Оборонкою", проблеми виникли не лише з терміналами зі "старшилдом", а й зі звичайними цивільними "старлінками". Це позначилося на деяких логістичних операціях із використанням "бомберів" та наземних роботів.

"Ми літали на бомберах зі "старлінками" тоді. Запускаємо перший борт, "старлінк" тупив, але все штатно. Запускаємо другий і через декілька хвилин пропадає зв'язок із "старлінком" і бортом. Тоді це був наш останній борт", – розповідає один з опитаних пілотів підрозділу безпілотних систем, який попросив не розголошувати своє ім'я.

Степанець пояснює проблеми зі звичайними "старлінками" оновленням терміналів, яке й встановило ліміт швидкості. Різниця у швидкості, за якої термінал вимикається, може бути пов'язана із системою навігації.

"Взагалі в терміналах стоять дві навігаційні системи: одна це Starlink PNT, а друга це GNSS, тобто умовний GPS. Вони дозволяють визначати швидкість і місцезнаходження термінала. Але коли навігацію термінала починають глушити й в нього перестає працювати GNSS, він починає орієнтуватися по власній системі. А вона недосконала і нестабільна у своїх розрахунках. І відповідно, вона може показувати перевищення швидкості там, де його і нема", – каже Степанець.

Водночас поки українські військові адаптувалися до нових реалій, американські політики почали ставити питання: якщо Маск може вимкнути зв'язок Україні, то те саме він може зробити й зі США. Тому сенатор Річард Блюменталь подав запит, який фактично започаткував розслідування, покликане з'ясувати, що саме сталося в ніч на 14 жовтня і хто насправді контролює Starshield.

Зрештою інформаційний і політичний тиск дали результат. 22 жовтня "Оборонка" почала отримувати повідомлення від військових про те, що обмеження швидкості руху терміналів зникають, хоча й нестабільно. А 24 жовтня Міноборони офіційно повідомило, що обмеження для терміналів із пакетом Starshield зняли.

"Мідлстрайк" Hornet

REUTERS

"Волна Купол Гарант"

Хоча найбільший вплив на ефективність "старлінків" досі має Ілон Маск, не меншу загрозу становлять і росіяни. З 2022 року вони активно намагалися глушити сигнал Starlink. Натомість інженери SpaceX оперативно оновлювали програмне забезпечення, щоб підвищити стійкість системи до РЕБ.

У 2026 році, коли Україна наростила удари по російській логістиці, українські підрозділи знову почали помічати спроби росіян глушити Starlink. Йдеться про новий комплекс РЕБ "Волна Купол Гарант". Він складається із шести причепів, на кожному з яких змонтовано по дві антени, спрямовані на супутники.

Установка відстежує проліт супутника та випромінює потужний сигнал, який дестабілізує зв'язок терміналів Starlink на площі до 20 квадратних кілометрів. Комплекс працює в діапазоні від 14 до 14,5 ГГц і блокує зв'язок на відстані до 16 кілометрів.

"Це вже не настільки одиночна історія, як було раніше. Зараз вони перекривають ними Донецьк, Бердянськ, частково Крим і Маріуполь, що ускладнює для нас роботу. І вони об'єктивно продовжують розвиватися у цьому напрямку", – зауважує Карпюк.

Втім, попри створення перешкод, комплекс має суттєві недоліки. SpaceX оперативно фіксує перешкоди в каналах зв'язку, а супутники радіорозвідки країн-партнерів виявляють потужне випромінювання комплексу, що полегшує виявлення його місцеположення.

Українські підрозділи вже неодноразово знищували ці системи РЕБ за допомогою дронів, які використовують радіозв'язок або інші канали зв'язку. Крім того, хоча площа придушення сигналу велика, її все одно можна облетіти.

Чи є альтернативи?

Питання пошуку альтернатив "старлінку" знову актуалізувалося, наголошують співрозмовники "Оборонки".

"Чи є технічно альтернативні засоби зв'язку, які мають співставні зі "старлінком" можливості і які можна використовувати в Україні? Є. Чи можуть вони замінити "старлінк" для СОУ, враховуючи масштабованість, ціну, розміри терміналів і загалом доступність? Ні", – каже Степанець.

За його словами, найближча альтернатива Starlink – американська система Amazon LEO, яка досі не запрацювала повноцінно. Перше покоління має налічувати 3232 супутники, які планують розгорнути до 2029 року. Інша система, OneWeb, уже активно використовується в Україні, але має суттєві обмеження. Послуги OneWeb значно дорожчі, а поточної кількості супутників і терміналів недостатньо для обробки та передавання того обсягу даних, який передають через Starlink.

Окрім цих систем, Україна активно працює над створенням власного угруповання супутникового зв'язку. Так, нещодавно Міністерство оборони України підписало лист із фінськими компаніями ICEYE та Nokia щодо дослідження можливостей співпраці у створенні суверенного супутникового зв'язку.

Більшість подібних супутникових систем повноцінно запрацюють лише у 2030-х роках. Натомість Росія продовжує розгортати нові космічні апарати та розвивати проєкт "Рассвет", який фактично має стати військовим аналогом Starlink.

Військові також розглядають різні альтернативи супутниковому зв'язку на випадок вимкнення "старлінку". За словами керівника Центру інновацій та технологій 7 корпусу ДШВ майора Ігоря Богдана, корпус вивчає різні варіанти резервного зв'язку: від LTE та MESH-мереж до оптоволоконної та радіорелейної інфраструктури.

За словами Богдана, попри поширеність, LTE-мережі багато в чому залежать від покриття, навантаження, інфраструктури та радіогоризонту. Вони не дають незалежного доступу до інтернету, а лише ретранслюють сигнал зовнішнього постачальника.

У MESH-мережах навпаки, кожен пристрій одночасно є і клієнтом, і роутером: дані передаються ланцюжком через сусідні пристрої без центральних серверів, а кожен підключений пристрій може ретранслювати сигнал. Тому втрата одного джерела не призводить до втрати зв'язку в усій мережі.

"Деякі речі ми вже впроваджуємо, інші речі лише розглядаємо. Суть у тому, що ці технології виконують різні функції, тому їх потрібно розглядати як частини єдиної системи, а не як окремі засоби зв'язку. Крім того, ворог як і ми, буде бити по таких системах, тому нам потрібно будувати децентралізовані мережі зв'язку, які зможуть працювати навіть при втраті одного з вузлів", – розповідає "Оборонці" Богдан.

Не зникли й дрони-ретранслятори, які завдяки висоті розширюють радіогоризонт, підіймаючи точку ретрансляції над перешкодами. Також використовуються аеростати, які можуть кілька діб залишатися в повітрі та нести різне обладнання.

На відміну від дешевого Starlink, готового до використання "з коробки", створення такої інфраструктури потребує багато часу, грошей і навчених людей, які нею керуватимуть. Тому альтернативні системи не отримували потрібної уваги, а оборонна індустрія й армія дедалі більше покладаються на Starlink.

"Навіщо було розвивати вітчизняні ретранслятори, MESH-системи, будувати їх на різних дронах, коли можна повісити "старлінк". Це ж дешевше і простіше. Росіяни у радіо та іншому зв'язку сильно розвинулись, бо їх обмежили у використанні "старлінку", і ми бачимо їхній результат. Тепер ми теж почали розвивати цей напрямок. Просто все це треба було робити раніше", – каже Карпюк.

Накладені обмеження знову підштовхнули до пошуку альтернатив Starlink, які дадуть змогу фронту працювати навіть у разі втрати супутникового зв'язку. Важливо, щоб ця робота не зупинилася після появи перших рішень. Адже поки повноцінної альтернативи немає, українські НРК, частина "бомберів", "мідлстрайки" та морські дрони залишаються залежними від Starlink, доступність якого значною мірою залежить від політики США та компанії SpaceX.