Більше Європи в Україні і більше України в Європі
Маргот Вальстрьом, Лінас Лінкявічюс
Опівночі в неділю українські громадяни зможуть уперше вирушити в подорож до 30 країн Шенгенської зони без візи.
Це потужне нагадування про одне з найбільш щемливих гасел української Революції Гідності, а саме: "Україна — це Європа". Для нас це ніколи не було темою для сумнівів. Наш власний досвід свідчить, що безвізовий режим, підвищуючи можливості для простих щоденних контактів між українцями і громадянами ЄС, з часом прибере останні бар'єри між нами.
Безвізові подорожі — це результат років роботи над складними реформами в Україні: від покращення захисту документів до запровадження комплексного антидискримінаційного законодавства. В часи, коли міграція, контроль над кордонами і проблеми, пов'язані з безпекою, гостро стоять на порядку денному ЄС, це рішення — потужний сигнал про солідарність Союзу з Україною і про нашу віру у стійкість ваших зусиль у сфері реформ.
У рамках взаємних амбіцій щодо поглиблення наших відносин, вступ у дію безвізового режиму відбудеться лише через кілька тижнів після позитивного рішення нідерландського Сенату схвалити ратифікацію Угоди про асоціацію між ЄС і Україною, включно з глибокою і всеосяжною зоною вільної торгівлі. Ця угода насправді вже виконується з 1 січня 2016 р., перетворюючи ЄС — найбільший інтегрований ринок у світі з 500 млн споживачів — на домашній ринок для українських виробників та інвесторів. Повна імплементація угоди завершить цей процес.
Єдине реальне обмеження для наших амбіцій — це швидкість і послідовність українських реформ. Попри російську агресію на Півдні і Сході, Україна досягла вражаючих результатів у втіленні реформ після Революції Гідності. Як ніколи раніше, український народ також об'єднався у прагненні незалежного, процвітаючого і демократичного майбутнього. Активне громадянське суспільство стало унікальною силою України, відіграючи незамінну роль у реформуванні та антикорупційних зусиллях.
Попри той прогрес, якого було досягнуто, ще багато чого належить зробити. Фундамент був закладений завдяки недавньому запуску надзвичайно прозорої системи електронного декларування для чиновників і створенню нових, незалежних інститутів, єдина мета яких — боротьба з корупцією. Але ці зусилля, як і подальші істотні кроки, такі як створення незалежних антикорупційних судів, перебувають під постійною атакою з боку корисливих інтересів, які, схоже, прагнуть відновити статус-кво і заблокувати реформи.
Без сумніву, боротьба з корупцією стане вирішальним чинником для майбутнього України.
Україна також постала перед величезним завданням залікувати рани, завдані більш ніж трьома роками російської агресії, яка лишила частину країни в руїнах, а частину населення — під сильним впливом дезінформації та пропаганди. Рішучі дії потрібні в цій сфері, і ЄС із усіма країнами-учасницями мають потенціал значно збільшити підтримку, спираючись на чітку стратегію реконструкції.
Цього року відбудуться два важливих саміти, на яких можна сформулювати амбітний порядок денний для майбутніх відносин між ЄС і Україною: саміт "Україна—ЄС" у Києві, що пройде 12—13 липня, і саміт країн Східного партнерства, який об'єднає 6 східноєвропейських країн і Євросоюз, 24 листопада. Спираючись на сильні й надійні результати реформ, ці саміти мають бути використані для прокладання шляху України до глибших відносин із ЄС.
Литва і Швеція продовжують непорушно стояти на боці України і всіх українців, які прагнуть більше Європи в Україні і більше України в Європі. Ви можете розраховувати на нашу подальшу підтримку.
P.S. Автори статті відвідають Україну з спільним робочим візитом 13—15 червня.
©«Зеркало недели. Украина»
Коментар