Please note, this is an approximate translation provided by Google Translate

Спадщина Януковича: на кого працюють посли України за кордоном

Українська

Ряд українських дипломатів за кордоном відстоюють інтереси бізнес-еліт

 

Артем Дехтяренко

У списку послів України в іноземних державах та міжнародних організаціях залишаються понад тридцять дипломатів, призначених ще при президентові-втікачу Януковичу

Зараз інтереси України за кордоном представляє 31 посол і один представник міжнародної організації, які зберегли свої посади ще з часів екс-президента-втікача Віктора Януковича. На думку експертів, деякі з них незадовільно відстоюють інтереси офіційного Києва і залишаються на своїх посадах лише тому, що вигідні вітчизняним бізнес-елітам. Співрозмовники "Апострофа" вважають, що ситуацію може змінити реформа вітчизняного зовнішньополітичного відомства, однак в МЗС заявили, що її не слід очікувати раніше, ніж через півроку.

Інформацію про послів України, які займають свої посади більш трьох років, "Апострофу" надали в Департаменті політики та комунікації МЗС України. У відповіді на інформаційний запит видання говориться, що зараз є 31 країна та одна міжнародна організація, посли в яких збереглися ще з часів правління Віктора Януковича. І це при тому, що стандартний термін перебування на посаді посла зазвичай становить від 3 до 4 років.

Повний список послів, які займають свої посади більш трьох років, виглядає наступним чином: (1) Олександр Міщенко — Азербайджан; (2) Микола Баотажі — Болгарія; (3) Ростислав Троненко — Бразилія; (4) Тетяна Іжевська — Ватикан; (5) Олексій Шовкопляс — В'єтнам; (6) Володимир Шкуров — Греція; (7) Віктор Крижанівський — Естонія; (8) Геннадій Надоленко — Ізраїль; (9) Володимир Пахіль — Індонезія; (10) Анатолій Маринець — Ірак; (11) Євген Перелигін — Італія; (12) Сергій Пасько — Йорданія; (13) Євген Микитенко — Катар; (13) Борис Гуменюк — Кіпр; (14) Василь Мармазов — Південна Корея; (15) Володимир Толкач — Кувейт; (16) Микола Нагорний — Лівія; (17) Юрій Гончарук — Македонія; (18) Ярослав Коваль — Марокко; (19) Руслан Спірін — Мексика; (20) Олександр Горін — Нідерланди; (21) Юрій Полурез — ОАЕ; (22) Володимир Лакомов — Пакистан; (23) Олександр Мимальчук — Перу; (24) Олег Гаваші — Словаччина; (25) Сергій Корсунський — Туреччина; (26) Віктор Нікітюк — Таджикистан; (27) Валентин Шевальов — Туркменістан; (28) Юрій Савченко — Узбекистан; (29) Олександр Левченко — Хорватія; (30) Борис Зайчук — Чехія; (31) Ігор Харченко — Японія.

Крім того, більше трьох років на своїй посаді перебуває глава Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні Ігор Прокопчук.

Люди Януковича?

Слід зазначити, що частина цих дипломатів перебувають на своїх посадах уже понад сім років. Тобто, вони були призначені ще під час правління Віктора Ющенка. Однак більшість людей з вищенаведеного списку зайняли свої посади при Вікторі Януковичі. "Тоді МЗС не мав ніякого впливу на призначення послів. Хіба що, умовно кажучи, Грищенко (міністр закордонних справ України з 2010 по 2012 роки, - "Апостроф") міг запропонувати кандидатуру посла в Індонезію або Сенегал. Тобто в країни, які не мають для Києва великого економічного і політичного значення. Він міг висловитися проти якогось явно неправильного призначення, яке б не визнала країна, куди йшло призначення. Але остаточне рішення, особливо під кінець перебування Грищенко на посаді міністра, приймалося в АП. Цим займався особисто Льовочкін, а також залишалося вплив попередників цього періоду. Тобто, Орла (колишнього заступника голови адміністрації Леоніда Кучми, - "Апостроф"). Він був представником ГРУ РФ. Все це, на жаль, було", - розповів співрозмовник "Апострофа" в дипломатичних колах, що попросив зберегти його анонімність.

Втім, як вважає дипломат Роман Шпек, подібна процедура призначення не дає підстав називати послів, що залишаються на своїх посадах, "людьми Януковича". "Посол має вірчі грамоти і представляє українську державу, а не її президента. Якщо з якоїсь причини прийнято рішення, щоб ця людина працювала, то воно прийнято людьми, які несуть за це відповідальність. Цих людей ми вибирали", - зазначив він.

Кому вигідні посли-довгожителі?

Раніше "Апостроф" повідомляв, що зараз за призначення послів України за кордоном практично повністю відповідає адміністрація Петра Порошенка. Отже, міняти "спадщину Януковича" має саме вона. На момент публікації матеріалу "Апострофу" не вдалося зв'язатися з відповідальним за зовнішню політику в АП Костянтином Єлісеєвим. Втім, у неофіційних розмовах працівники адміністрації наполягають на тому, що робота по ротації послів здійснюється. В підтвердження тому вони називають "майже реалізовані" призначення послів в Угорщину і Казахстан.

Як вважають співрозмовники "Апострофа", подібні висловлювання — класичні відмовки, а змінювати більшість нинішніх послів ніхто не збирається. "Стратегічні і особливо важливі для країни призначення вже відбулися, а інші — або не цікаві Порошенко, або його влаштовують нинішні глави диппредставництв", - заявили в одному з джерел видання. За його словами, багато українських послів-довгожителів перебувають за кордоном, оскільки вони вигідні нинішній українській владі і пов'язаним з нею бізнесменам.

"Особливо показовими в цьому плані є Словаччина, яка цікава контрабандистам, Швейцарія, де всі зберігають свої гроші, і Австрія, яка є "перевалочним пунктом" для високопоставлених втікачів з України і де у багатьох є власна нерухомість", - зазначив співрозмовник "Апострофа".

Системна проблема

Слід зазначити, що інколи посли України настільки захоплюються "більш важливими завданнями", що забувають про свою місію просувати імідж офіційного Києва. У редакцію "Апострофа" надійшло декілька листів від анонімних дипломатів з історіями про те, що насправді відбувається у закордонних дипустановах України. Далі наведено уривок з одного з цих листів: "У Словаччині буйним цвітом процвітають антиукраїнські настрої, словацький прем'єр-міністр і його більшість у парламенті демонструють любов до Росії, засуджуючи при цьому санкції ЄС проти Москви, словацькі бізнесмени згортають свої проекти в Україні, місцеві політики використовують слово "хунта" по відношенню до нинішньої української влади, словацькі добровольці воюють на боці "ДНР" і "ЛНР", словаки влаштовують "антифашистський прийом" Петру Порошенку, а наш посол там не боїться ні люстрації, ні критики центру, ні того, що його заберуть", - йдеться в листі.

У посольстві України в Словаччині такі звинувачення вважають невиправданими. "Апострофу" не вдалося зв'язатися з послом Олегом Гаваші, який на момент звернення видання перебував у відрядженні, однак його позицію відстояв керівник політичної секції посольства Станіслав Феськов. "Петро Порошенко був у Словаччині в 2014 році. Тоді було близько 10 або 15 людей, які вийшли на площу біля президентського палацу з антиукраїнськими закликами. Якщо вважати це прикладами, що демонструють пасивну роботу посольства і посла зокрема, то такі звинувачення можна адресувати будь-якій українській установі", - зазначив він. За словами дипломата, антиукраїнська риторика з боку словацьких політиків звучала тільки в 2014 році. При цьому зараз, як підкреслив Феськов, ситуація змінилася на краще, а посольство і посол проводять активну роботу з відстоювання інтересів України за кордоном.

Як зазначив "Апострофу" український дипломат Андрій Веселовський, зараз вітчизняним дипломатичним представництвам за кордоном складно відстоювати і просувати українську позицію у зв'язку з низьким рівнем фінансування. "Про що посол буде розмовляти з пресою, якщо у нього навіть нема за що налити запрошеним чаю? Це нюанс, але важливий", - підкреслив він. На думку Веселовського, в Україні існує системна проблема в діяльності зовнішньополітичного відомства, воно потребує реформування.

Визнають це також співробітники українського МЗС. Практично півтора роки тому міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив про намір скоріше закінчити реформу відомства. Однак робити це в МЗС не поспішають. Як заявили в середу, 18 травня, представники зовнішньополітичного відомства на засіданні комітету у закордонних справах Верховної ради, для остаточної підготовки текстового варіанту "законопроекту реформи" знадобиться ще близько півроку.

Детальніше про поточний стан реформи МЗС України читайте на "Апострофі" найближчим часом.

Артем Дехтяренко

© 2016 Апостроф

Поділитися

Коментар