При формуванні меморіального комплексу "Бабин Яр" у Києві застосовується новий підхід — це не традиційний показ і розповідь про історичні події, а використання різних форм для формування сильної емоції, що особливо важливо для залучення до історії молодого покоління. 

Як передає Укрінформ, про це в ефірі телеканалу "Дом" розповів президент Польщі (1995-2005 рр.), член наглядової ради фонду "Бабин Яр" Олександр Кваснєвський.

"Батьки мого батька загинули в перші дні Другої світової війни, під час бомбардування Варшави. Моя мама народилася у Вільнюсі, але після війни туди прийшли росіяни та викинули цю сім'ю з Вільнюса. Вони поїхали тоді до Польщі. Частина моєї родини була в радянських таборах. Це така типова історія "покоління війни" в Польщі. Тому що, знаєте, хто був на заході — був у німецьких руках, хто був на сході — був у радянських руках. Але це така історія ", — сказав Кваснєвський.

За його словами, найголовніше — щоб страшний період нацизму ніколи не повторився. Для цього необхідно увічнювати пам'ять і використовувати сучасні методи, підходи до підвищення інтересу до історії молодого покоління. Розвиток Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" у Києві Кваснєвський навів як приклад нових форм залучення молоді.

Читайте також: Президент Євроради відвідав Бабин Яр

"Цей меморіал буде унікальним. Він буде дуже сучасний. Він буде цікавий для молодого покоління. Ми й у Польщі переживаємо, що вже традиційні музеї не так цікаві для молодих. Тому що вони живуть в іншому світі. Вони все можуть подивитися в інтернеті, всі ці музеї тощо... Я народився у 1954 році, далеко після війни. Моя дочка народилася вже 60 років після війни. Тепер народжується покоління 70-80 років після війни. Це вже для них так давно, що великої різниці між Наполеоном і Другою світовою війною немає", — пояснив він.

Політик зазначив, що сьогодні потрібно так розповідати про історію, щоб формувалася сильна емоція.

"Комплекс "Бабин Яр" ми створюємо у XXI столітті й створюємо за участю хороших фахівців, майстрів, художників, скульпторів. Багато разів, коли ми будували музеї, ми працювали з істориками та думали передусім про історію. А тут ми думаємо не тільки про історію, а й про емоції, про психологію людей, як молоді люди все це розуміють.... Я думаю, що Бабин Яр буде таким місцем, яке говорить не тільки про історію, але створює сильну емоцію, розуміння, що може поганого зробити людина, як люди можуть знищувати інших людей і що потрібно робити, щоб такого ніколи не було", — резюмував Кваснєвський.

Читайте також: Ткаченко: «Кришталева стіна плачу» в Бабиному Яру - це про пам’ять, життя і смерть

Як повідомляв Укрінформ, на заходах до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру 6 жовтня Президент Володимир Зеленський заявив, що кожного місяця на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» з'являються нові об'єкти, і за кілька років вони стануть єдиним масштабним комплексом пам'яті.

14 травня 2021 року в Бабиному Яру відкрили символічну синагогу «Місце для роздумів».

Художнім керівником Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" наприкінці 2019 року став російський режисер Ілля Хржановський.

На форумі "Україна 30. Гуманітарна політика" в липні 2021 р. Хржановський заявив, що Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" буде найбільшим музейним комплексом у Європі.