50 штатів плюс округ Колумбія, 120 мільйонів виборців, один день: Сполучені Штати обирають нового президента

Вже на початку наступного року найсильніша держава світу після тривалої та виснажливої передвиборчої кампанії отримає нового лідера.

Президент США – не тільки глава держави, а й голова уряду і командувач однієї з найбільших армій на планеті.

ВВС Україна розповідає про історію американських виборів, заплутану виборчу систему США, а також про сценарій, якщо між Клінтон і Трампом буде нічия.

Вівторок, 8 листопада

Голосування призначене на вівторок, 8 листопада. І не просто вівторок – а вівторок після першого понеділка місяця.

Це – данина традиції: цього дня президентські вибори у США проходять ще з 1845 року.

Річ у тім, що в середині XIX століття США були аграрною країною, і фермерам не зовсім просто було дістатися до найближчої виборчої дільниці. У суботу на фермі працювали, про поїздку в неділю не могло бути й мови, а от середа була базарним днем. Отже, вівторок для виборів підходив найкраще.

Спроби перенести вибори на вихідні відтоді були, але виявилися марними.

Проте дехто у США вже проголосував, не чекаючи дня виборів, – на так званому ранньому голосуванні.

У деяких штатах виборчі дільниці почали відкриватися ще в жовтні, аби ті, хто з об'єктивних причин не зможе проголосувати 8 листопада, наприклад працівники виборчих дільниць, лікарі чи журналісти, могли скористатися правом голосу.

Президент Обама - серед тих, хто вже скористався своїм правом голосом на виборах свого наступника

До участі в ранньому голосуванні зареєструвалися майже 46 мільйонів американців – тобто понад 40% електорату. Серед тих, хто вже скористався своїм правом голосу – чинний 44-й президент США Барак Обама.

Хто голосує?

Вибори проходять у окремих штатах (їх 50 плюс округ Колумбія). Голосувати можуть громадяни США віком від 18 років.

Явка на виборах американського президента, хоч і зазвичай вища порівняно з місцевими виборами у США, доволі низька на тлі інших країн із розвиненою демократією і в середньому коливається у межах 50-60%.

Найнижча явка – серед молоді віком 18-24 роки, і в США щоразу проводяться кампанії із вмотивування й залучення молоді до голосування.

За гендерним чинником активнішими виборцями є жінки, а в соціально-економічному розрізі виборча активність зростає зі зростанням середнього річного доходу.

Очікують, що загалом участь у цьогорічних виборах президента США візьмуть близько 120 мільйонів американців. Але не все так просто.

Що таке колегія виборників?

За Конституцією США, президента обирають не напряму громадяни, а група спеціально делегованих осіб, що називається колегією виборників.

До колегії входять 538 виборників із усіх штатів. Щоби перемогти, кандидатові в президенти потрібна підтримка 270 з них.

Громадяни фактично обирають делегатів до колегії виборників, яка й обирає президента США

Проте кількість виборників від різних штатів різна - вона залежить від чисельності населення штату за останнім переписом і дорівнює кількості його представників у Конгресі США.

Скажімо, чисельність населення штату Каліфорнія удесятеро більша за населення штату Коннектикут, тож і кількість виборників від Каліфорнії буде більшою.

Тому коли громадяни йдуть на дільниці, вони насправді голосують не за президента, а за виборника, який підтримує того чи іншого кандидата.

А ось тут і закрадається цікавинка. В усіх штатах окрім двох – Небраски і Мейну – кандидат-переможець, як-то кажуть, отримує все – тобто підтримку усіх виборників.

Так, наприклад, той із кандидатів, хто здобуде принаймні на один голос більше у Нью-Йорку, матиме усі 29 "електоральних голосів" від цього штату, а його суперник – нуль.

Коли будуть результати?

У ХІХ сторіччі представники колегії виборників збиралися у столицях своїх штатів аж на 40-й день після загальних виборів, аби офіційно обрати президента.

Нині, коли процес підрахунку голосів комп'ютеризований і синхронізований в усіх штатах, ця традиція збереглася лише формально.

Виборчі комісії почнуть рахувати бюлетені одразу після закриття дільниць. Тому фактично те, хто стане 45-м президентом США, як самим американцям, так і решті світу стане відомо вже у ніч чи на ранок після для голосування.

Проте колегія виборників все одно суто формально проголосує 19 листопада, а офіційно результати виборів оголосять аж 6 січня наступного року.

Інавгурація 45-го президента США запланована на 20 січня.

Заповітні 270, або Програв, але переміг

В американській історії було чотири випадки, коли кандидат, який набрав на виборах менше голосів громадян, ставав президентом.

У 2000 році Джордж Буш-молодший набрав на півмільйона фактичних голосів менше, ніж Ел Ґор, але здобув підтримку 271 виборника і виграв.

Цілком можливо, що особа, яка у січні присягатиме в Білому домі, знову матиме меншу підтримку громадян.

• Магічна цифра 270: як обирають президента США?

Чому одні штати важливіші від інших?

Вочевидь, за такої системи кандидати ведуть боротьбу за штати, які дають найбільшу кількість "електоральних голосів".

Найбільше своїх представників у колегії виборників мають Каліфорнія (55), Техас (38), Флорида (29) і Нью-Йорк (29).

Як свідчать попередні опитування, 13 штатів - а серед них і кілька найбільших - досі не визначилися, кого із кандидатів вони підтримують

Проте такі штати, як та ж Каліфорнія чи Техас, Джорджія, Нью-Йорк, Іллінойс та ще 33 інших, відносяться до "певних штатів".

Це означає, що вони настільки стабільні у своїй підтримці одного з таборів – республіканського або демократичного, що кандидати можуть там навіть і не агітувати. Вони просто записують до свого активу "електоральні голоси" цих штатів і основні зусилля спрямовують на кампанію у "непевних штатах".

Голоси "певних штатів", звісно, зараховуються колегією виборців, але не мають особливого впливу на результат.

А от вирішують долю голосування часто так звані "swinging states" – "непевні штати", тобто ті, у яких розрив між кандидатами у попередніх опитуваннях складає всього кілька відсотків.

Цього року їх 13 - це Флорида, Аризона, Північна Кароліна, Невада, Колорадо, Джорджія, Огайо, Вірджинія, Айова, Пенсильванія, Мічиган, Вісконсин і Нью-Гемпшир.

В останніх живуть близько 30% американців, і саме вони визначають результат виборів.

Хто буде у бюлетені?

За конституцією, балотуватися у президенти США може будь-який громадянин віком від 35 років, народжений у США, та який мешкає у країні останні 14 років.

Гілларі Клінтон і Дональд Трамп - найбільш непопулярні кандидати в президенти в сучасній історії США

Два головні кандидати – Гілларі Клінтон і Дональд Трамп. Клінтон – екс-сенаторка штату Нью-Йорк, колишня держсекретарка і дружина 42-го президента Білла Клінтона – представляє Демократичну партію.

Дональд Трамп – мільярдер із Нью-Йорка, будівельний магнат і зірка американського телебачення – балотується від республіканців.

Вони обидва офіційно перемогли на внутрішньопартійних виборах. Клінтона і Трампа вважають найбільш непопулярними кандидатами у президенти у сучасній американській історії.

Та окрім Республіканської і Демократичної партії, є ще так звані "треті" сили, які отримали право на висування своїх кандидатів: це Лібертаріанська партія, Партія зелених і Конституційна партія.

Крім того, малі партії можуть висуватися в окремих штатах, також у бюлетенях можуть з'являтися незалежні кандидати.

Час від часу кандидати від "третіх" сил набирають відчутну підтримку виборців, проте ще жодного разу не змогли вступити у повноцінну боротьбу із головними двома партіями.

Чи можна вписати в бюлетень інше ім'я?

Так, можна. У деяких американських штатах – Вермонті, Нью-Гемпширі, Нью-Джерсі, Айові, Алабамі, Пенсильванії і Род-Айленді. У них виборець може просто вписати ім'я свого кандидата у бюлетень, і його зарахують.

Найпопулярніший "свій" кандидат серед американців – мультиплікаційний герой Disney Міккі Маус. Із ним конкурують Дональд Дак, Бог і "я".

Проте вписування кандидатів не завжди має жартівливий характер.

У деяких штатах можна вписувати у бюлетені своїх кандидатів у президенти. Дехто із демократів уже пообіцяв вписати у свої Берні Сандерса

Так цього року щонайменше троє провідних республіканських політиків заявили, що не голосуватимуть за Дональда Трампа й впишуть у бюлетень ім'я республіканця Майка Пенса.

У демократичному таборі дехто також обіцяв вписати у свій бюлетень ім'я популярного демократа Берні Сандерса.

Що як буде нічия?

За Конституцією, якщо колегія виборників віддасть кандидатам однакову кількість "електоральних голосів" – а існує кілька сценаріїв, за яких це може трапитися – президента обиратиме Палата представників, що складається з 435 депутатів, а віце-президента – Сенат.

Таке вже було в американській історії щонайменше тричі – у 1800 році, 1824 і 1837.

Більшість і в Сенаті, і в Палаті представників зараз контролюють республіканці.

Останні опитування громадської думки свідчать, що на національному рівні розрив між Гілларі Клінтон і Дональдом Трампом у лічені дні до дня голосування 8 листопада скорочується і коливається у межах кількох відсотків.

А що Обама?

Повноваження чинного 44-го президента США Барак Обами завершуються 20 січня 2017 року – саме цього дня його наступник має скласти присягу на Конституції США. Це вже його другий термін на посаді президента. Раніше пан Обама заявляв, що підтримує на виборах Гілларі Клінтон.

Бараку Обамі вже час задуматися, що він хоче робити після виходу на пенсію

Нещодавно команда Барака Обами оприлюднила жартівливий ролик, у якому 55-річний президент розмірковує над тим, що робитиме після відставки: працюватиме шкільним футбольним тренером, гратиме в гольф і робитиме дописи у Snapchat.

Але деякі аналітики передбачають, що пан Обама і після пенсії використовуватиме власну популярність, аби впливати на внутрішні справи країни – як-от питання контролю за зброєю, виборчих прав і рівності меншин.

Поки ж Обама пакуватиме речі в Білому домі й готуватиметься передати наступнику Овальний кабінет, після голосування 8 листопада (якщо, звісно, на ньому вдасться обрати нового президента) і аж до своєї інавгурації 20 січня переможець американський виборів займатиметься формуванням нового уряду та деталізуватиме політичну програму.

Copyright © 2016 ВВС